Байден готовий кинути виклик авторитарним силам — FT

Заклик нового американського президента Джо Байдена про те, США та Європа повинні відновити свій союз та співпрацювати у боротьбі проти глобальних сил авторитаризму прямо не згадував про початок відступу від лібералізму в Угорщині та Польщі. Президент США - людина досить ввічлива. Оскільки він виступав на Мюнхенській конференції з безпеки, можна припустити, що він звертався до канцлера Німеччини Ангели Меркель, пише Financial Times.

Коли Байден говорить про посилення демократії, схоже, що він налаштований серйозно. Його риторика виглядає досить рішуче. Байден дав Меркель та президенту Франції Еммануелю Макрону чітке повідомлення про те, що Захід перебуває в критичній точці змагання за демократичні цінності з напористим Китаєм і зухвалою Росією.

"Демократія – це не випадкова річ. Ми повинні її захищати і посилювати", - каже Байден.

Байден сказав більше, ніж просто теплі слова, після втрати глобальної лідерської ролі Америки унаслідок невмілого керівництва Дональда Трампа. США повернулись до Паризької кліматичної угоди про зміну клімату та ВООЗ, а також підтримали продовження пакту про озброєння з Москвою, крім того, команда Байдена дала знак, що готова приєднатися до ядерної угоди з Іраном. Саме по собі «повернення США» нічого не змінює. Але воно відкриває простір для важливих рішень. Новий президент США готовий «поставити на місце» авторитарних лідерів.

Європа нікому не поступається у заявленій відданості ліберальному багатосторонньому порядку. Однак Байден наразі спостерігає розрив між словами та справами. Крім того, Байден погрожує викрити бізнес-підхід Меркель, який наразі переважає європейські цінності.

Звичайно, Меркель погодилася на конференції, що Захід повинен відстоювати свої принципи перед обличчям зростання Китаю та агресії Росії. Але відносини Європи та США – дуже складна річ.

За словами Меркель, Америка та Європа іноді мали різні точки зору. Тут можна було простежити попередження, що критика Заходу щодо репресій Китаю проти уйгурів та придушення демократії в Гонконгу не повинна перешкоджати торгівлі Німеччини з Пекіном. Санкції щодо режиму російського президента Володимира Путіна у відповідь на захоплення Росією української території були правильною відповіддю Заходу, але суперечливим залишається питання будівництва нового трубопроводу «Північний потік-2».

Берлін досить рішучий у своїх публічних заявах про те, що влада в Угорщині та Польщі повинна рухатися у напрямку демократії, а не навпаки.Зсув до авторитаризму в Будапешті та Варшаві минулого року спричинив спробу Брюсселя пов’язати майбутнє фінансування ЄС з основними принципами демократії. Це було фактично визнанням того, що прем'єр-міністр Віктор Орбан, лідер угорської ультраправої партії "Фідес", шанувальник Трампа і Путіна, та його польський колега Матеуш Моравецький розпочали напади на незалежність судової влади.

Коли двоє людей стримували бюджет ЄС, Меркель спробувала знайти компроміс. Але в Угорщині політично призначений регулятор засобів масової інформації посилив владу Орбана, закривши впливову ліберальну радіостанцію.

Прихильники авторитаризму почали відчувати безкарність. Саме тому США під керівництвом Байдена повинні на це реагувати. Однак новий американський президент може зіштовхнутися з проблемами пошуку компромісів між демократичними цінностями та «реальною політикою». Очевидно, що Захід повинен знайти способи співпраці з Китаєм та Росією, навіть коли він зіштовхнувся з їхньою агресивною політикою, направленою на підрив демократичних систем.

ЄС називає себе "нормативною" владою. Але слова необхідно підкріплювати діями та реальною прихильністю до відкритого, ліберального та демократичного порядку, який має стати прикладом для решти світу. Повоєнна легітимність Німеччини будувалася на тих самих цінностях. Зараз це наймогутніша держава блоку. Реалізм у світових справах часто вимагає неприємних компромісів, але вони не повинні ставити на перші місце бізнес-інтереси, забуваючи про демократію, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Адміністрація Байдена домагається повернення до Ради ООН з прав людини