Байден буде продовжувати деякі напрямки політики Трампа — Bloomberg

За словами нового президента США Джо Байдена, перемога над його попередником Дональдом Трампом стала головною мотиваційною силою його виборчої кампанії. Однак, коли адміністрація Байдена уточнює свій економічний порядок денний, стає очевидно, що справжня мета нового американського лідера полягає не у повній відмові від невмілої політики Трампа, а у вдосконаленні деяких її напрямків. Політика Трампа та Байдена має більше спільного, ніж здається на перший погляд, пише Bloomberg.

Звичайно, між Байденом і Трампом є багато відмінностей. Проте основне повідомлення програми Байдена «Побудуй краще» не настільки віддалене від мантри Трампа «Зроби Америку знову великою». Окрім риторики, сам зміст політики має більше спільного, ніж здається.

Звісно, амбіції Байдена щодо переходу до чистої енергетики мають «екологічний підтекст», тоді як Трамп не надто переймався проблемою збереження планети. Однак найважливіше, що основна мета - "енергетичне домінування США", як це назвав Трамп, - залишається незмінною. У будь-якому випадку, порядок денний Байдена штовхає США далі у межі світового виробництва енергії.

Цей маневр "трансформації і розширення" вже має прецедент в американській політиці. Остання велика парадигматична зміна в економічній політиці, яку приписують колишньому президенту Рональду Рейгану, насправді розпочалася за часів президента Джиммі Картера. У своєму першому офіційному зверненні Картер пообіцяв спростити податковий кодекс, зменшити державне регулювання та знизити інфляцію.

Потім він підписав закон, який скоротив кількість податкових груп з 25 до 15 та послабив податки на прибуток від капіталу. Він також підписав знаковий Закон про дерегуляцію авіакомпаній. До закінчення терміну своїх повноважень Картер ще більше сприяв дерегуляції залізничної та автотранспортної галузі і призначив Пола Волкера головою Федерального резерву США. В цьому контексті ініціативи Рейгана щодо податкової реформи, дерегуляції та контролю за інфляцією були просто продовженням політики Картера.

Але історія не пам’ятає цього таким чином, адже економічна політика Картера не вписувалася в тодішню доктрину його партії. Рейган, навпаки, переробив Республіканську партію відповідно до свого бачення.

Байден може не змінити свою партію, а економічна політика Трампа, безумовно, не завжди відповідала поглядам республіканців. Трамп піднявся на лідерську позицію в Республіканській партії поширюючи бачення, яке було більш популістським, ніж його попередники. Історики можуть обговорювати, який аспект «трампізму» був найбільш вирішальним у його піднесенні, але популізм був фундаментальним розривом з минулою республіканською ортодоксальністю.

Трамп був проти вільної торгівлі. Він рішуче виступав проти торговельної інтеграції з Латинською Америкою, тоді як Джордж Буш зробив це фактично центральним пунктом свого внутрішнього порядку денного. Будучи президентом, Трамп підписав два найбільші в історії законопроекти про допомогу, обидва з яких передбачали досить великі виплати американським громадянам. Це була урядова «рекламна кампанія», чиста і проста, за підтримки президента республіканців.

А тепер можна розглянути першу велику ініціативу Байдена: відновлення пакету допомоги та економічних стимулів для боротьби з впливом пандемії. Потім є підхід Байдена до торгівлі з Китаєм, де він також застосовує досить рішучу стратегію, як і його попередник. Різниця полягає в тому, що Байден має союзників у Конгресі. Щодо імміграції, Байден відмовляється від жорстких обмежень, які запровадив Трамп щодо біженців, але новий американський президент не прагне повністю змінити прикордонну політику попередньої адміністрації.

Найголовніше, що Байден може прийняти те, на що Трамп міг лише натякати: національну промислову політику. Це по суті те, що передбачали сміливі обіцянки Трампа повернути Америці втрачені робочі місця. Однак промислова політика настільки суперечить республіканському світогляду, що Трамп міг лише писати про неї публікації у Twitter.

Концепція "зеленої енергії" Байдена має вирішальну підтримку з боку його партії. Він має кращі можливості для створення міцних державно-приватних партнерських відносин, спрямованих на зміцнення промисловості у США та сприяння технологічній перевазі над конкурентами в Китаї та Європі.

Загалом, Америка може опинитися на порозі нової ери економічного націоналізму. Це ідея, яку відстоював, але не виконав Трамп. Байден дещо модифікує цю стратегію, але зародки змін лежать не всередині будь-якої партії, а походять від змін в економічній реальності. Зменшення процентних ставок, застій попиту на некваліфіковану робочу силу та зростання Китаю - все це робить можливим таку політику.

Певним чином, цілком закономірно, що спершу «націоналістичну економічну політику» пропонує саме республіканський кандидат. Однак наявні представники Республіканської партії були дискредитовані в очах власних виборців, чим і відкрили дорогу своїм суперникам.

Натомість економічна націоналістична політика, швидше за все, здійсниться в Демократичній партії, яка матиме більшу підтримку. Якщо Байден досягне успіху, тоді так звані демократи Рейгана - республіканці, що працюють на Близькому Заході та Північному Сході, можуть навіть повернутися до Демократичної партії, ще більше посиливши її прихильність до економічного націоналізму.

Це призведе до того, що нинішня Республіканська партія залишиться розгубленою. Певним чином, те, що відбувається з партією зараз, є неминучим результатом не так поразки Трампа в 2020 році, як його перемоги в 2016 році, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Глава МЗС Китаю звинуватив Трампа в погіршенні відносин країни з США

Трамп став першим президентом в історії, який двічі піддається імпічменту. Перша спроба усунути його з посади, розпочата в 2019 році, провалилася: тоді Сенат, де більшість була у республіканців, виправдав ексглаву держави. Цього разу він піддається імпічменту, коли вже склав повноваження. Детальніше про те, як американські праві екстремісти стали частиною політичного мейнстріму США, читайте в статті Ганни Бродські-Кроткіної "Хто громив Капітолій?".