Багато європейців не довіряють вакцині від коронавірусу — The Economist

Коли компанії Pfizer та BioNTech оголосили про свою вакцину від COVID-19, політики з усієї Європи активізувалися, щоб отримати якнайбільшу кількість доз вакцин для свого населення. Німецькі політики нагадали людям, що BioNTech була заснована двома німцями турецького походження. Бельгійці швидко відзначили, що вакцина виробляється в Бельгії. Представники ЄС спробували об’єднати зусилля, щоб скупити достатньо запасів вакцини. Британія стала першою країною, яка швидко схвалила препарат. Однак серед напрочуд великої кількості європейців замість полегшення та надії на завершення пандемії після вакцинації, з’явилася інша емоція: недовіра до вакцини, пише журнал The Economist.

Попри скрупульозні тести, які показують, що вакцина безпечна, багато людей сумніваються в цьому. Кожен третій француз вважає, що вакцини в цілому небезпечні - це найвищий показник для будь-якої країни, згідно з опитуваннями британської організації Wellcome Trust. 46% французів заявляють, що відмовляться від вакцини проти COVID-19, коли її запропонують, згідно з опитуванням Ipsos Mori. І Франція не одна така країна.

В Італії, яка є третьою за величиною економікою ЄС, політична партія "Рух п'яти зірок" завоювала владу частково завдяки завзятій недовірі до вакцини. Подібна недовіра до вакцинації не стосується лише Західної Європи. Більше 40% людей у ​​Польщі та Угорщині заявляють, що відмовляться від вакцини проти COVID-19, якщо її запропонують. Чому Європа стала такою «недовірливою»?

Недовіра до вакцини існує так само довго, як і сама вакцинація. Сьогодні люди у Facebook, які обмінюються теоріями про те, що Білл Гейтс хоче встановити чіпи для відстеження усіх людей, є спадкоємцями памфлетів XIX століття, які припускали, що у людей виростуть роги, якщо вони зроблять щеплення. Європа завжди була недовірливою.

Що змінилося, так це мотивація. У 18-19 століттях подібне упередження часто було релігійним, хвороба приписувалася Божій волі, стверджує історик з Університету Бургундії Лоран-Анрі Віньо.

Зараз це стосується політики. Джонатан Кеннеді з Лондонського університету королеви Мері припускає, що існує взаємозв'язок між сумнівами щодо вакцин та голосуванням за популістські партії. Обидва рухи стосуються страху. Як популісти, так і антивакцинатори поділяють здатність перетворити ядро ​​істини на ширший обман.

Імміграція змінила Європу, але це не означає, що вона спричинила всі проблеми континенту, як припускають популісти. Так само є багато питань щодо етики деяких фармацевтичних компаній, але це не означає, що ці компанії хочуть вселити чіп у людський мозок. В основі популістів та ативакцинаторів лежить той самий рефлекс: недовіра до експертів та установ. Європа все частіше стає недовірливим континентом, де уми людей наповнені пошуком ворогів, переважно ілюзорних. Вакцини стали одним із таких ворогів.

Політики вважають, що вакцинація повинна крокувати обережно. Швидке схвалення британського регулятора стало зрозумілим, адже багато британців були зацікавлені вакциною ще до того, як кампанія охорони здоров'я почала щеплення. Швейцарські регуляторні органи застосували більш обережний підхід, намагаючись усунути занепокоєння тих, хто сумнівається у вакцині. Міністр охорони здоров'я Німеччини Йенс Шпан заявив, що ніщо не має більш важливого значення, ніж впевненість щодо вакцин.

Однак, ті, хто найкраще знає Францію, припускають, що люди будуть стояти в черзі за вакциною, коли вона з’явиться. Одна справа - відмовитись від вакцини, поки президент Емманюель Макрон прославляє її достоїнства. Зовсім інше - відхилити пропозицію сімейного лікаря. Дії не завжди відповідають словам, особливо у Франції, де громадяни часто ставлять галочку в «найбільш песимістичному вікні» в опитуваннях про уряд.

Однак, подібним чином, можуть активізуватися і антивакцинаторські настрої. При цьому, страх перед пандемією та перспектива зупинити її можуть «повернути людей до тями».

Попри поширену недовіру до вакцин, у найближчі місяці дефіцит пропозиції, а не дефіцит попиту, стане найбільшою проблемою для урядів, які організовують щеплення, вважає письменник Джонатан Берман. Подібні тенденції активно поширюються, коли люди втрачають довіру до своїх лідерів. Тож найефективнішим засобом проти антивакцинації є плавне розгортання програми щеплень проти коронавірусу. Коли влада добре робить свою роботу, популістам і прихильникам теорії змови залишається мало простору для маневру, резюмує журнал.