Американські літаки протичовнової оборони отримали можливість виявляти раніше "невидимі" для них атомні підводні човни російського військово-морського флоту, пише російський портал Лента.ру з посиланням на видання "Военно-промышленный курьер".
Першими щось недобре запідозрили офіцери-підводники російського флоту з Сєвєроморська; під час розбору ходу навчань при накладенні маршруту розвідувального літака США Orion, який патрулював район, на карту розташування російських підводних човнів підводники отримали несподіваний висновок - всі десять точок зміни маршруту "Оріона" припадають на місця, де розташовувалися субмарини ВМФ РФ під час навчань.
"Тобто він їх навіть не шукав, а прямував до конкретної точки", - пояснює суть знахідки автор публікації.
Крім цього, зазначив він, ситуацію посилює те, що російські військові не усвідомлюють масштаб загрози від авіації ворога і не сприймають літаки як супротивників для величезних атомних ракетних підводних крейсерів. Зокрема, така ситуація склалася через те, що "вітчизняна протичовнова авіація катастрофічно відстала від закордонного рівня" і на навчаннях не може забезпечити такої протидії, як забезпечували б його літаки США у реальній обстановці - і це в той час, як авіація США активно відпрацьовує нові способи виявлення субмарин.
Другим дуже серйозним тактичним недоліком російських підводних крейсерів є те, що навіть при однаковому рівні шуму новітні російські підводні човни "Северодвинск" та "Казань" істотно поступаються американським "Вірджинії" та "Сівульфу" - за безшумністю до американських АПЧ дотягують хіба що російські ДЕПЧ класу "Варшав'янка" ("Кіло", "чорні діри").
У грудні минулого року активність підводних човнів РФ у Середземному морі й Атлантичному океані була найвищою з часів "холодної війни", що викликало занепокоєння у країн-членів Альянсу. У зв'язку з цим у НАТО заявили про готовність створити командний штаб, який координуватиме роботу Альянсу в Атлантиці та логістику в Європі.
Нагадаємо, у липні 2015 року президент Росії Володимир Путін затвердив Морську доктрину Росії, розраховану на 20 років. Особливий акцент у ній зроблено на атлантичному й арктичному напрямках.