Підтримати
Напруга у відносинах між Іраном і Азербайджаном невпинно зростала протягом останніх місяців. А інциденти, що викликають розбіжності, стали майже щотижневим явищем. У п'ятницю Міністерство закордонних справ Ірану пообіцяло «взаємні дипломатичні дії» після того, як Азербайджан вислав чотирьох іранських дипломатів за «провокаційні дії». При цьому в Баку не уточнили, про які саме дії йдеться.
За кілька годин до цього Азербайджан заарештував шістьох своїх громадян, яких звинуватили у зв'язках з іранськими спецслужбами і підготовці державного перевороту в Каспійській країні. Це був останній із серії арештів за останні місяці. Причому Баку пов'язує всіх підозрюваних з Тегераном, - пише Aljazeera.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв став близьким союзником історичного суперника Ірану - Туреччини. Він розкритикував Тегеран після того, як наприкінці січня чоловік штурмував азербайджанське посольство в іранській столиці, вбивши начальника служби безпеки і поранивши інших працівників. Іран заявив, що дипломатичні відносини не повинні постраждати, оскільки інцидент був справою рук стрілка-одинака з особистими мотивами. Але Алієв закрив посольство, засудивши «терористичний» напад.
Азербайджан також критикував Тегеран за те, що він нібито підтримує Вірменію в конфлікті, який десятиліттями триває в Нагірному Карабасі. З іншого боку, Іран, де проживають мільйони тюркомовних етнічних азербайджанців, давно звинувачує Азербайджан у розпалюванні сепаратистських настроїв на його північно-західному кордоні.
Ізраїльський фактор
Але навіть попри всі розбіжності у двосторонніх відносинах, можливо, саме швидкий розвиток відносин Азербайджана з Ізраїлем найбільше дратує іранський уряд. Тегеран все частіше застерігає Баку від зближення з Тель-Авівом. Запальна риторика досягла нових висот минулого місяця після того, як провідні дипломати Ізраїлю й Азербайджану обговорили на прес-конференції «формування єдиного фронту» проти Ірану.
Міністр закордонних справ Азербайджану Джейхун Байрамов перебував у Тель-Авіві на відкритті посольства своєї країни після того, як Баку призначив першого в історії посла в Ізраїлі. Цей новий підхід, як попередило МЗС Ірану, може становити загрозу національній безпеці Ірану, яку не можна ігнорувати.
Більшість політиків в іранському парламенті також засудили цей крок Азербайджану, наголосивши в своїй заяві, що «мусульмани світу вважатимуть такі дії співучастю з сіоністським режимом у вбивствах і злочинах проти пригноблених палестинців».
На думку тегеранського аналітика з питань Кавказу і Центральної Азії Валі Каледжі, за посиленням зв'язків між Азербайджаном і Ізраїлем стоять різні причини і цілі, не кожна з яких безпосередньо пов'язана з Іраном. В інтерв’ю Al Jazeera експерт пояснив, що з політичної точки зору Баку, потрібне єврейське лобі, щоб протистояти вірменському впливу на Заході, особливо в США. А з економічної - Азербайджан виступає основним постачальником нафти для Ізраїлю.
«З військової точки зору, Республіка Азербайджан через вплив вірменської діаспори не в змозі забезпечити мир і отримати сучасну військову техніку з європейських країн і Америки. У такій ситуації Туреччина, Ізраїль і Пакистан стали трьома основними джерелами забезпечення військових потреб Азербайджана», - сказав Каледжі, додавши, що це головне поле занепокоєння Ірану.
Чи буде війна?
Напруженість у відносинах між Баку і Тегераном все частіше проявляється у військовій формі, коли обидві сторони грають м’язами, організовуючи навчання, що сприймаються як пряме попередження.
І Корпус вартових ісламської революції (КВІР), і армія Ірану провели кілька раундів навчань в північно-західних районах країни і поблизу кордону з Азербайджаном після закінчення війни в Нагірному Карабасі в 2020 році, демонструючи свої наземні і повітряні можливості. Найсерйозніші з них відбулися в жовтні минулого року, коли КВІР вперше побудував понтонний міст через річку Арас, якою пролягає довгий кордон між Іраном і Азербайджаном.
Через кілька днів після того міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амірабдоллахіан відвідав найпівденнішу вірменську провінцію Сюнік, щоб надіслати ще один прямий сигнал Азербайджану і Туреччині, відкривши консульство і заявивши, що безпека Вірменії рівнозначна іранській безпеці.
Цей крок був спрямований на протидію «Зангезурському коридору», який Баку і Анкара хочуть створити між ексклавом Нахічевань і іншою азербайджанською територією. Це фактично розірве основний іранський транзитний зв'язок з Південним Кавказом. За словами Каледжі, подібно до припливів і відпливів напруженості між Тегераном і Баку протягом останніх трьох десятиліть, нинішня ескалація може врешті-решт призвести до циклу деескалації.
«Хоча нещодавня напруженість дуже серйозна, існує багато факторів, які запобігають військовому конфлікту, включаючи економічну і торговельну взаємозалежність, транзитні шляхи між Іраном, Азербайджаном і Росією, а також залежність Азербайджану від іранських шляхів, які ведуть в Нахічевань», - сказав він.
Він також зазначив, що дипломатичні канали залишаються відкритими через азербайджанське консульство в Тебрізі, на додаток до іранського посольства в Баку і консульства в Нахічевані, незважаючи на закриття посольства в Тегерані. Туреччина і Росія (друга все більше зближується з Іраном після початку війни проти України) можуть виступити в ролі посередників, подібно до того, як цю роль зараз відіграє Китай у відновленні зв'язків між Іраном і Саудівською Аравією, - вважає іранський експерт.
«Однак, справа в тому, що Туреччина і Росія, на відміну від Ірану, не сприймають роль Ізраїлю в Азербайджані, Зангезурський коридор і ситуацію на ірано-вірменському кордоні як загрозу», - сказав він, додавши, що першим кроком буде розуміння цих проблем.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google