Агресивна політика Росії не має логіки — NYT

Російські війська скупчуються поблизу кордону з Україною, здоров’я головного критика Кремля погіршується у в’язниці, люди виходять на протести, а російська економіка опинилася під ударом нових потужних санкцій США. На тлі усіх цих подій президент Росії Володимир Путін «звернувся до своєї нації», здебільшого говоривши про внутрішні справи. Він навмисно не пояснив причину скупчення військових сил РФ на українському кордоні, але зрозуміло, що така агресивна політика Росії точно не може вестися без його схвалення. Однак в яку б гру не грав Путін, у його вчинках немає логіки, пише The New York Times.

У семирічному російсько-українському конфлікті загинуло понад 13 тисяч людей, у тому числі 298 осіб на борту малайзійського авіалайнера, який збили бойовики.

Звернення Путіна відносно коротко торкнулося міжнародних справ, але в основному це було звичне твердження про те, що Росію несправедливо критикують «без будь-якої причини», а також погроза про «швидку і жорстку» реакцію Кремля, якщо Захід спробує перейти «червоні лінії» у відносинах з Москвою. Такі «погрози» Путіна здивували Захід, хоча, російський президент так і не уточнив, що саме є «червоними лініями» для Кремля.

Під час його виступу не було жодної згадки ні про поточну ситуацію навколо України, ні про опозиціонера Олексія Навального, який перебуває у важкому стані в тюремній клініці, ні про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко має на увазі під розмовами про «дуже серйозне» рішення щодо Росії.

У Путіна є вагомі внутрішньополітичні стимули для вирішення економічних та соціальних питань, включаючи боротьбу з COVID-19, враховуючи падіння його рейтингу та майбутні парламентські вибори, які відбудуться вже за п'ять місяців.

Україна не викликає великих занепокоєнь серед пересічних росіян, яких запевнили за допомогою пропаганди, що «Москва не прагне війни». Опитування показують, що росіяни віддають перевагу економічному розвитку, а не мріям про відроджену «велику Росію», і зараз Путін більше не має такої популярності, яку отримав після свого приходу до влади «вперше».  

Це одна з причин, чому аналітики вважають, що Путін не збирається здійснювати реальні військові дії проти України. Інша причина полягає в тому, що пересування російських військ було демонстративно помітним, а це не вказує на швидку та несподівану атаку. У будь-якому випадку малоймовірно, що Путін спробує здійснити військове вторгнення в Україну, враховуючи те, що подібні дії можуть викликати жорстку реакцію Заходу.

«Військові маневри» Кремля мають інші цілі. Одна з них полягає в тому, що Путін намагається здійснити новий тиск на президента України Володимира Зеленського. Цього тижня Зеленський заявив, що готовий зустрітися з Путіним у будь-який час.

Путін також намагається перешкоджати США та Європі налагоджувати тісні зв’язки з Україною, особливо його турбують амбіції Києва щодо вступу в НАТО. Серед іншого, російський президент хоче продемонструвати Заходу свою «могутність», попри те, що відносини США та Росії зараз перебувають у критичному загостренні.

Незалежно від мотивів Путіна, нарощування військ є небезпечним поворотом, особливо з боку великої ядерної держави. Шанси на те, що брязкання зброєю може призвести до випадкового протистояння, можуть бути незначними, але не варто ігнорувати всі потенційні ризики.

Нещодавно американський президент Джо Байден надіслав Путіну чіткий сигнал. Нові санкції проти Росії та висилка 10 російських дипломатів стали реакцією на агресивну політику Кремля: хакерські атаки, втручання у вибори та «полювання» на дисидентів.

Адміністрація Байдена зробила незвичний крок, деталізуючи докази причетності РФ до кібератаки SolarWinds, яка зачепила багато державних та корпоративних комп'ютерних систем. Байден спробував таким чином «пояснити» Путіну, що зневажати міжнародні норми – неприпустимо.

Однак, разом із жорсткими санкціями від Байдена надійшло і запрошення провести двосторонню зустріч із Путіним, де вони могли б обговорити низку питань.

У Путіна, ймовірно, не було іншого політичного вибору, як вислати деяких американських дипломатів, таким чином «помстившись» США.

Але зараз в інтересах Путіна відмовитися від ролі «агресора» і стати поміркованим президентом.   Перш за все, це означає зупинити військові маневри поблизу українського кордону, прийняти пропозицію українського президента Володимира Зеленського щодо мирних переговорів та зустрітися з Байденом.

Путін повинен чітко розуміти, що набагато вигідніше співпрацювати з США у пошуках мирного співіснування, а не залякувати Україну чи переслідувати опозиціонерів, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кулеба відреагував на заяву Путіна про перетин "червоних ліній"

Нагадаємо,  у середу, 21 квітня, президент РФ Владімір Путін виступив зі зверненням до Федеральних зборів. Під час виголошення послання Путін запропонував міжнародній спільноті створити середовище безконфліктного існування, перед цим погрожуючи країнам Заходу та, поміж іншим, розповів, що в бойовому чергуванні РФ вже перебувають нові ракетні гіперзвукові комплекси «Авангард», лазерні бойові комплекси «Пересвет».

Також Путін попередив Захід, щоб той не перетинав російські "червоні лінії", бо Москва буде реагувати "швидко і жорстко".

Вибравшись з «бункера» на Манеж з посланням Федеральним зборам, Володимир Путін явно хотів продемонструвати, що він досі «молодий і сильний». Він посміхався, жартував і роздавав передвиборчі обіцянки. Про Україну він майже не згадував. Про те, що хотів сказати і що сказав російський лідер, читайте в статті Олексія Іжака «На Манежі ті ж самі» у ZN.UA.