Політика Байдена щодо Близького Сходу краща, ніж здається — Bloomberg

Поділитися
Кінцевою метою президента США на Близькому Сході має бути стабілізація регіону.

Конфлікт на Близькому Сході може поглинути передвиборчу кампанію президента США Джо Байдена. Як показали праймеріз, що відбулися на цьому тижні в штаті Мічиган, виборці, які потрібні Байдену для перемоги в листопаді, все частіше звинувачують його в ізраїльських бомбардуваннях Гази.

Серед цих виборців є арабо-американці, афро-американці, а також ліві та молоді люди загалом й вони вимагають від Байдена змусити Ізраїль припинити вогонь. Ризик для Байдена полягає в тому, що ці американці залишаться вдома в день виборів, а не перейдуть на бік його ймовірного опонента Дональда Трампа, пише Bloomberg.

Тим часом, гасло Трампа "Зробімо Америку великою знову" атакує Байдена з іншого боку, оскільки він недостатньо рішуче підтримує Ізраїль і його прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньягу. На їхню думку, причиною всіх проблем на Близькому Сході, та й у всьому світі, є нібито "слабкість" Байдена.

Обидві сторони поводяться несправедливо. Якщо поглянути неупереджено, зовнішня політика Байдена на Близькому Сході після теракту ХАМАС 7 жовтня і навіть до нього була далекою від ідеалу, але й не слабкою. В цілому, він діяв мудро, повідомляє видання.

Байден не створив конфліктів у регіоні. Ворожнеча між США та Іраном налічує 45 років, між ізраїльтянами та палестинцями — 75 років, а то й більше, а інші (наприклад, між сунітами та шиїтами) — століття.

До 7 жовтня Байден намагався домовитися про угоду між Ізраїлем і Саудівською Аравією, яка мала б поступово умиротворити регіон і стримати Іран. Це мало б дозволити США зменшити свою присутність на Близькому Сході й перерозподілити свою міць в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, де геополітичні інтереси Америки є більш зрозумілими.

Однак, починаючи з 7 жовтня, головною метою Байдена стало запобігання поширенню ізраїльсько-палестинського конфлікту на регіон і, можливо, навіть на весь світ. Цей ризик є реальним, оскільки багато ворогів Ізраїлю (в тому числі ХАМАС) підтримуються Іраном, який, своєю чергою, все більше зближується з Росією і Китаєм.

Інша стратегічна мета полягає в тому, щоб відповідь Ізраїлю не зруйнувала всі майбутні перспективи примирення — тобто бачення суверенної Палестини, яка одного дня співіснуватиме з Ізраїлем у мирі та злагоді. Ще більш нагальними цілями є обмеження страждань цивільного населення в Газі (і на Західному березі річки Йордан) і звільнення заручників з тунелів ХАМАСу.

Що стосується найголовнішої з цих цілей, то Байден поки що добре справляється з цим завданням. Протягом кількох місяців іранські маріонетки від Іраку і Сирії до Ємену переслідували американські об'єкти в регіоні, здійснивши близько 170 атак низької інтенсивності. Байден завдав удару у відповідь, але стримано. Однак, коли в результаті удару ворожого безпілотника в Йорданії загинули троє американських військовослужбовців, він відповів рішуче, але все ж таки пропорційно.

Іран, очевидно, вирішив, що йому краще уникнути повномасштабної війни зі США, і наказав своїм маріонеткам у регіоні поки що відступити. Ополченці в Іраку і Сирії не нападали на американські війська після ударів Байдена у відповідь 2 лютого. Хусити в Ємені все ще обстрілюють кораблі в Червоному морі, але ці напади залишаються керованими — в будь-якому випадку, ступінь впливу Тегерана на хуситів залишається незрозумілим.

Щодо наступної стратегічної мети — стримування Нетаньягу та його ультраправих партнерів у владі — Байден був менш переконливим. Він і держсекретар Ентоні Блінкен закликали ізраїльтян обмежити шкоду, завдану цивільному населенню Гази, і підтвердити прихильність до рішення про дві держави в довгостроковій перспективі. Але Нетаньягу зухвало проігнорував американські заклики.

Проте Байден, схоже, змінює курс. Він запровадив санкції проти кількох ізраїльських поселенців-колонізаторів на палестинському Західному березі. Блінкен скасував політику епохи Трампа і повернувся до давньої американської позиції, що ізраїльські поселення порушують міжнародне право і знищують будь-які шанси на тривалий мир. Білий дім також прагне (разом з Єгиптом і Катаром як посередниками ХАМАС) домовитися про припинення вогню та обмін заручниками й полоненими.

"Байден повинен бути ще жорсткішим з Нетаньягу (сподіваючись, що ізраїльтяни з часом оберуть більш далекоглядного лідера)",  — пише Bloomberg.

Чи можлива війна між Америкою та Іраном — читайте у статті Олексія Іжака.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі