Зміст шкільного курсу навчання української мови з радянських часів практично не змінився – думка

Шкільне навчання української мови за останні 29 років (з часу прийняття Закону про мови в УРСР) по своїй суті абсолютно не змінилося і не відповідає вимогам часу. Про це у своїй статті для DT.UA пише Михайло Девдера.

Автор зазначає, що курс навчання української мови за останні 50 років практично не змінився.

"Так-так, витоки його десь там, ще у 60-80-х роках минулого століття, коли українську вже майже цілком було витіснено на маргінеси суспільного життя, коли в міській школі можна було навіть звільнитися від її вивчення, а в сільській вона мала виробити елементарну грамотність письма (випускник восьмирічки писав диктант, а десятирічки - твір). І все. Найголовніші функції вже було віддано російській.", - пише автор.

За словами Девдери, сьогодні, за Конституцією та законами України, усе нібито змінилось, однак курс навчання української мови в основі своїй залишається тим же, що й у 1984 році.

"Ті самі три чверті тієї самої граматико-правописної теорії. Решта - лише пояснювальні записки і супровідний антураж. Це десь так, як на "ходову" добротного сільського воза накладати корпус то "жигуля", то "мерседеса" і заявляти, що віз від того стає сучасним авто, а не те авто - возом", - йдеться в статті.

Автор, при цьому, побоюється, що оновлення шкільних програм з української мови, анонсоване МОН, не змінить цього підходу, оскільки відкрите обговорення оновлення програм на спеціально створеній для цього платформі завершилось неоднозначно.

"…Перший тривожний дзвіночок пролунав, коли модератор платформи попередила: колеги, будь-які пропоновані вами зміни мають уписуватися у вимоги держстандарту 2011-го р. Другий - коли після першого етапу обговорення в "оновлених" варіантах змісту з'явилися цілі змістові пласти, яких у самому обговоренні ніхто не пропонував. А з таки пропонованого було враховано лише те, що ні до компетентнісного підходу, ні до відповідності віковим особливостям жодного стосунку не має. Радикальні пропозиції (навіть ті, які в межах обговорення здобули дуже солідну підтримку) були відкинуті, бо - "не відповідають стандарту".", - йдеться в статті.

Девдера підкреслює, що вищезазначеному стандарту "добре відповідає тільки статус української мови часів найпотужнішою русифікації України. До 1989-го".

Детальніше про проблеми шкільного навчання української мови читайте в статті Михайла Девдери "Мертві бджоли… Оновленню шкільних програм із української мови - з болем" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".