Зараз Україні варто будувати тимчасове житло, але готуватися до відбудови капітального – архітектор

З наближенням морозів стає очевидно, що вчасно побудувати достатньо житла для тих, кого війна залишила без дому, не вдасться. Однак потреба у житлі для тисяч українців залишається.

Заслужений архітектор України Володимир Шевченко у статті «Будівництво житла для переселенців. Що ми проєктуємо, і для кого?» пояснює, що можна та варто зробити вже зараз.

По-перше, пустити всі наявні ресурси на підготовку некапітального тимчасового житла (контейнерів, наметів, пневматичних споруд тощо). Надавати громадянам всебічну допомогу для ремонту і відновлення легко пошкодженого житла.

По-друге, сформулювали вимоги до проєктів соціального житла для першого етапу робіт і критерії їх оцінки.

«Було б доцільно й чесно стосовно всіх, аби фахівці «Архіматики» (проєктного бюро, яке бере участь у програмі Fast recovery plan – ред.), які вже давно в темі, сформулювали основні вимоги до проєктів соціального житла і критерії їх оцінки. Це треба зробити для всіх регіонів на основі чинного будівельного законодавства (чи запропонувати зміни до нього)», - наголошує архітекор.

Замовники спільно з фаховою спільнотою і переселенцями проаналізують цю роботу, нададуть обґрунтовані зауваження та пропозиції і зрештою схвалять її як основу завдання для проєктування на найближчий період. Це дозволить досягти високого рівня розробки проєктів і зробити прозорою процедуру їх погодження та затвердження, не обмежуючи креатив виконавців.

Прозора процедура стане в нагоді, адже закордонні кредитори та благодійники будуть з обережністю ставитися до проєктів, розроблених за зачиненими дверми, і коштів на масове будівництво житла не дадуть.

По-третє, організувати аналіз проблеми та складання обґрунтованих завдань на проєктування соціального житла для ВПО, бюджетників і військових, яке відповідатиме перспективним нормам.

Допомогти у цьому має офіс президента як замовник чи координатора програми відбудови житла.

«До цієї роботи треба залучати українських фахівців, що мають успішний досвід створення житла, і закордонних спеціалістів у цій царині. Ці завдання мають діяти на довгостроковий період відновлення країни», - зауважує Шевченко.

По-четверте, ввести в процес проєктування інструменти ринкової економіки: змагальні процедури та здорову конкуренцію, що ґрунтуються на українському законодавстві.

Такі зрозумілі рішення позитивно сприймуть закордонні благодійники та інвестори. Автор пропонує організувати відкритий конкурс для сертифікованих фахівців, на який запросити іноземців для концептуальних пропозицій зі створення соціального житла з урахуванням вимог часу.

Висновки за результатами конкурсу можуть лягти у завдання на подальше проєктування житла в Україні на тривалий період.

Шевченко також пропонує створити експертну раду з фахівців, котрі мають позитивний досвід будівництва багатоквартирного житла, з представників влади, з учасників інвестиційної діяльності та громадських організацій. Рада відбиратиме кращі концептуальні пропозиції і контролювати роботи з проєктування та будівництва житла в усіх регіонах країни.

Важливу роботу в цій раді має виконувати Національна спілка архітекторів України, до якої входять майже 90% всіх архітекторів країни, що мають кваліфікаційні сертифікати.

«Щоб не марнувати часу, слід формувати раду вже зараз, не чекаючи закінчення війни, та починати суспільні дискусії з програми відбудови країни. Якщо буде враховано максимальну кількість конструктивних пропозицій різних фахівців і споживачів, буде й надія, що будинки, споруджені за новими проєктами, відповідатимуть нашим нинішнім можливостям і майбутнім потребам», - зауважує автор.

Важливою й є комунікація влади та замовників проєкту будівництва з фаховими спільнотами. Адже якщо в містах України з’являться нові «хрущовки», з дизайнерськими фасадами чи без них, буде дискредитована ідея відродження України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Повоєнна відбудова: Україна ризикує повторити досвід «хрущовок» – архітектор

Слід констатувати, що досі всі озвучені владою проєкти майбутнього відновлення зруйнованої України залишаються на папері. Водночас саме зараз, у момент поки що нереалізованих планів відновлення, закладаються законодавчі, управлінські та фінансові механізми цього процесу. І залишати їх без нагляду, з урахуванням наявності в країні надзвичайно потужного будівельного лобі, жодним чином не можна.