Забудовник Хомутинника блокує створення ландшафтного заказника «Озеро Вирлиця» – активісти

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Забудовник Хомутинника блокує створення ландшафтного заказника «Озеро Вирлиця» – активісти © Макс Требухов/LB.ua
Природоохоронний режим заказника не завадить благоустрою території навколо озера.

Хаотична забудова останніх 20-ти років перетворила колишню квітучу заплаву Дніпра – Дарницький район Києва – на бетонну пустелю, що потерпає від спеки та численних інфраструктурних проблем.

Єдиними зеленими оазами одного з найбільш густонаселених районів столиці є озера та прилеглі до них залишки природних екосистем, зокрема, озеро Вирлиця, що очищає повітря, створює прохолоду та слугує прихистком від шумового забруднення.

Після початку самовільних будівельно-підготовчих робіт компанією з орбіти ексрегіонала Віталія Хомутинника ситуація на озері Вирлиця максимально загострилася, пишуть Євгенія Кулеба та Юрій Малахов у статі «Озеро Вирлиця – заповідати не можна руйнувати». Місцеві жителі неодноразово виходили на акції протесту і домоглися призупинення будівництва ТРЦ.

«З ініціативи місцевих жителів, у Київраді почали підготовку проєктів рішень, котрі б раз і назавжди захистили озеро. Ідеться про створення заказників місцевого значення на території озера та в прибережній його частин», - пише Кулеба.

Проте створення ландшафтного заказника місцевого значення із заповіданням водної гладі та, в перспективі, тонкої смуги вздовж озера, викликало надзвичайний резонанс серед депутатів Київради, активізувала забудовника і громаду, наголошує авторка.

24 червня на засіданні Київради депутати мали розглянути проєкти рішень «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Озеро Вирлиця» та відмову забудовнику – ТОВ «Мрія-Інвест» – в укладанні договору оренди на новий термін. Однак розгляд документів перенесли на наступне засідання.

31 серпня Київрада розглядала питання про присвоєння статусу заказника «Озера Вирлиця», ішлося про територію водної гладі, без розгляду питання прилеглих земельних ділянок, які орендує «Мрія-Інвест». Проте голосування провалили, проєкт підтримало всього 50 депутатів (при 61 необхідному).

«Показово, що напередодні голосування у Київраді в Інтернеті та низці ЗМІ з’явилися маніпулятивні статті про те, що станція метрополітену «Вирлиця» перебуває під загрозою затоплення. Більше того, було проведено атаку ботів у соцмережах. Водночас ТОВ «Мрія-Інвест» подало голові земельної комісії Михайлу Терентьєву лист, у якому йдеться про ризик «техногенної катастрофи», готовність власним коштом провести берегоукріплення та «тісну співпрацю» з КП «Київський метрополітен»», - пише Кулеба.

Крім того, юристи забудовника намагалися довести невідповідність підготовки та подання проєкту рішення нормам чинного законодавства. Втім, він виноситиметься на розгляд повторно.

Нині на розгляді постійних комісій Київської міської ради також перебуває проєкт рішення «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Вирлиця-2». Ідеться про територію водно-болотних угідь та частину акваторії озера Вирлиця вздовж його північного берега.

Ініціатива створення ландшафтного заказника на прибережній частині озера Вирлиця на ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:171:0036 (перебувала в оренді «Мрія-Інвест», але термін договору сплив)  погоджена з Управлінням екології та КП «Плесо», підготовлено наукове обґрунтування і проєкт створення заказника.

«Крім земельних ділянок, на яких планується створення ландшафтних заказників місцевого значення, в оренді ТОВ «Мрія-Інвест» також перебуває земельна ділянка площею 19,7193 га, розміщена на проспекті Миколи Бажана та вулиці Ревуцького, яка фактично є прибережною смугою озера Вирлиця і теж потребує збереження», - зазначає авторка.

Термін дії договору оренди  закінчується 10 листопада 2030 року. Надати цій земельній ділянці статус ландшафтного заказника зараз можна буде лише після отримання згоди ТОВ «Мрія-Інвест». Тому до Департаменту земельних ресурсів було подано звернення щодо наявності підстав для дострокового розірвання договору з ініціативи орендодавця.

«Порушення прав власності інших осіб при створенні заказника означає високу імовірність судового оскарження такого рішення. Це може поставити під загрозу весь проєкт заказника. Питання виділення землі та чіткого визначення меж – украй чутливі, і нехтування ними вплинуло на долю багатьох перспективних проєктів», – пояснює керуючий партнер адвокатської компанії «Юскутум» Артем Афян.

Водночас природоохоронний режим заказника жодним чином не завадить благоустрою території навколо озера, адже це чітко визначено у статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»: на території заказників дозволяється будь-яка господарська діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, якщо вона проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища.

Докладніше про боротьбу киян за збереження озера від забудови читайте в статті Євгенії Кулеби та Юрія Малахова «Озеро Вирлиця – заповідати не можна руйнувати» у ZN.UA.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі