Підтримати
Кліматичні зміни прийшли до Києва. Аномальні спека й мороз, надпотужні зливи та снігопади або ж засуха і безсніжжя — це те, що мав змогу відчути на собі кожен житель міста впродовж останніх кількох років. Сьогодні важливо розуміти, що чим раніше ми почнемо пристосовуватися до цих явищ, тим менше доведеться страждати потім.
А це означає, що будувати та розвивати місто потрібно для майбутнього, а не для минулого. І в цьому процесі вкрай важливо брати в союзники природу — оберігати водойми, розширювати зелені простори, висаджувати дерева в містах — створювати й підтримувати «острови охолодження та біорізноманіття».
Осередки дикої чи напівдикої природи в місті вже захищають нас від кліматичних змін і надають безліч екосистемних послуг. Їх заповідання та охорона мусять бути пріоритетом для міської влади, і саме на це орієнтуються мерії світових столиць — Берліна, Лондона та Нью-Йорка. Згідно з їхніми уявленнями, міські заказники мають впливати на архітектуру поблизу — а не навпаки.
А що ж у Києві? Ситуація — не найкраща. Найбільше страждає Лівобережжя. Хаотична забудова останніх 20-ти років перетворила колишню квітучу заплаву Дніпра — Дарницький район Києва — на бетонну пустелю, що потерпає від спеки та численних інфраструктурних проблем.
.jpg)
Єдиними зеленими оазами району, «островами охолодження», які рятують місцевих жителів від спеки, є озера та прилеглі до них залишки природних екосистем. Але їх часто доводиться буквально відвойовувати в забудовників. Саме така ситуація з озером Вирлиця, що простяглося вздовж проспекту Бажана — однієї з найбільш завантажених транспортних артерій міста.
Тонка зелена лінія озера Вирлиця
Озеро Вирлиця — одне з найбільших озер Києва, його площа становить понад 110 га. Воно має природне походження. Впродовж 1980-х років радянська влада видобувала з озера пісок для будівництва прилеглих житлових масивів. Внаслідок цього озеро поглибилось і набуло своїх сучасних обрисів. Гідронамив піску з озера істотно розширив його площу, проте найцінніші природні комплекси вздовж північного берега вдалося зберегти. Це рештки старої заплави Дніпра: саме так виглядало Лівобережжя Києва до побудови Київської ГЕС і бурхливої забудови в минулому столітті. Тепер ці ділянки та прилеглі до них мілководдя населяють понад півсотні видів птахів. Тут мешкають щука й судак, ондатри і водяні нориці. У прибережній зоні часом можна натрапити на зайців, бобрів та болотяних черепах. Тут ростуть біле латаття та жовті глечики, а навесні цвітуть болотяні півники. Чимало з цих видів тварин і рослин мають міжнародний охоронний статус (в рамках Боннської та Бернської конвенцій), а також охороняються на рівні Червоної книги України та локальним червоним списком, затвердженим Київрадою у 2004 році.
Очеретяні плавні вздовж північного берега озера — важливе місце для відпочинку перелітних птахів. До того ж вони є природною водоочисною системою. Очерети й інша вища водна рослинність запобігають цвітінню води, пригнічують розвиток токсичних синьо-зелених водоростей, вбирають у себе та нейтралізують шкідливі викиди і токсиканти. На превеликий жаль, цього «добра» тут удосталь.
Поблизу озера розташовані кілька небезпечних підприємств (Бортницька станція аерації та сміттєспалювальний завод «Енергія»). Тут цілодобово гуде міжнародна автомагістраль. І все це посеред одного з найбільш густонаселених районів столиці, в якому мешкають понад триста сотень тисяч киян. Озеро Вирлиця — це чи не єдине місце, що очищає повітря, створює прохолоду та слугує хоч якимось прихистком від шумового забруднення.
Не дивно, що 1994 року Київрада внесла озеро до переліку цінних природних територій і зарезервувала до заповідання. Проте екосистема Вирлиці вже понад 15 років є мішенню для забудовників.
Ласий шмат води
Згідно з чинним Генпланом Києва 2020, ділянки землі навколо озера Вирлиця було чітко визначено як зелені та рекреаційні зони. Проте 2005 року Київрада позбавила північний берег Вирлиці статусу цінних природних земель і віддала його під забудову. Орендарем ділянок виступила компанія ТОВ «Мрія-Інвест». Дві з переданих ділянок зараховані до водного фонду, оскільки включають плесо води і заболочену прибережно-захисну смугу озера.
.png "Планована забудова берегів озера Вирлиця (червоні лінії) та розташування прибережно-захисної смуги (блакитна лінія). Космічний знімок берегів озера станом на 2011 рік")
Від часу свого заснування компанія «Мрія-Інвест» не реалізувала жодного проєкту, а її засновником виступає кіпрський офшор Barwen Holding Ltd. Очевидно, що, не ведучи господарської діяльності, компанія не може оплачувати місту оренду. Саме тому між містом і ТОВ «Мрія-Інвест» тривають судові баталії. Зараз у системі YouControl зафіксовано понад 150 документів з цього приводу.
Першу спробу будівництва на озері «Мрія-Інвест» зробила у 2012 році. Саме тоді компанія отримала містобудівні умови та обмеження (МУО — один із ключових документів, що визначає правила будівництва) на забудову земельної ділянки. У часи Януковича компанія-забудовник спромоглася вибити для себе унікальне право визначати, де проходитимуть нові межі озера, — тобто засипати стільки озера, наскільки вистачить сил та ресурсів.
Невдовзі це призвело до екологічної катастрофи. Понад сім гектарів озера просто знищили, засипавши воду і все живе в ній шаром піску та будівельного сміття. Зірвати плани забудовника зі знищення всього північного берега змогли тільки початок Революції Гідності та кардинальна зміна політичної ситуації в країні.
Природа — надзвичайно потужна сила. Озеро майже «загоїло свої рани», а прокуратура намагалася повернути земельні ділянки місту. Проте спроба врятувати озеро провалилася і щасливого кінця не було. Вирлиця потрапила у сферу інтересів ексрегіонала Віталія Хомутинніка.
У листопаді 2020 — березні 2021 «Мрія-Інвест» зі своїм проєктом забудови спробувала пройти процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД), що необхідна для початку будь-якого серйозного будівництва. У висновку до звіту Управління екології КМДА чітко зазначило: потрібно провести додаткову процедуру оцінювання. Фактично це означає, що орендар земельних ділянок — «Мрія-Інвест» — не може проводити жодних попередніх робіт на озері. Та негативний висновок з ОВД і заборона на проведення будь-яких будівельних і підготовчих робіт не стали вагомим аргументом для забудовника. «Мрія-Інвест» подала позов до суду на управління екології КМДА, вимагаючи скасувати рішення. І, не чекаючи вердикту суду, почала засипати озеро та нищити його заплави.
Чого хочуть місцеві жителі?
Кияни надзвичайно болісно переживають за стан довкілля столиці. Про це свідчать результати сьомого всеукраїнського муніципального опитування, проведеного Міжнародним республіканським інститутом (IRI) спільно з соціологічною компанією «Рейтинг». Майже половина жителів міста (46%) оцінює рівень якості довкілля як поганий або жахливий. Індекс емоційного сприйняття екологічної чистоти Києва становить -1,0. Більше за киян станом довкілля занепокоєні лише жителі Запоріжжя та Маріуполя.
Напевно, тому цьогорічні результати соціологічного дослідження компанії Gradus показали: кияни уважно стежать за діями несумлінних забудовників, які знищують зелені зони. 94% киян категорично не схвалюють знищення зелених зон під створення нових ТРЦ чи житлових комплексів, розуміючи важливість збереження «островів охолодження». Жоден киянин чи киянка не відповіли, що зелені зони не приносять користі. У питанні збереження водойм позиція громади теж чітка. Згідно з результатами дослідження, негативно до забудови Вирлиці ставляться 80% опитаних.
Події весни 2021 засвідчили: громада не сидітиме склавши руки. Після початку самовільних будівельно-підготовчих робіт компанією з орбіти Віталія Хомутинніка ситуація на озері Вирлиця максимально загострилася. Місцеві жителі неодноразово виходили на акції протесту, що подекуди переростали в сутички з участю місцевої громади та представників забудовника. Після цього роботи на озері на певний час призупинилися.
З ініціативи місцевих жителів, у Київраді почали підготовку проєктів рішень, котрі б раз і назавжди захистили озеро. Ідеться про створення заказників місцевого значення на території озера та в прибережній його частині.
Здавалося б, усе логічно — потрібно зберігати зелену зону і не допустити бетонування озера. Проте не все виявилося так просто. Несподівано ініційована мною ідея створення ландшафтного заказника місцевого значення із заповіданням водної гладі та, в перспективі, тонкої смуги вздовж озера, яка теж переважно у воді, викликала надзвичайний резонанс серед депутатів Київради, активізувала забудовника і громаду.
24 червня на засіданні Київради депутати мали розглянути проєкт рішення «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Озеро Вирлиця». Крім того, в порядку денному мав би опинитися проєкт рішення про відмову ТОВ «Мрія-Інвест» в укладанні на новий термін договору оренди. Проте розгляд документів перенесли на наступне засідання — через небажання деяких депутатів його розглядати.
31 серпня Київрада розглядала питання про присвоєння статусу заказника «Озера Вирлиця». Йдеться про територію водної гладі. Фактично, прилеглі земельні ділянки, які орендує ТОВ «Мрія-Інвест», в документі не зачіпаються. Проте голосування провалили, проєкт запропонованого мною рішення підтримало всього 50 депутатів (при 61 необхідному). Жоден депутат не проголосував «проти». Вони вибрали інший шлях — вийти з зали, не голосувати або ж просто витягти картку.
Показово, що напередодні голосування у Київраді в Інтернеті та низці ЗМІ з’явилися маніпулятивні статті про те, що станція метрополітену «Вирлиця» перебуває під загрозою затоплення. Більше того, було проведено атаку ботів у соцмережах. Водночас ТОВ «Мрія-Інвест» подало голові земельної комісії Михайлу Терентьєву лист, у якому йдеться про ризик «техногенної катастрофи», готовність власним коштом провести берегоукріплення та «тісну співпрацю» з КП «Київський метрополітен».
А ще — було направлено лист, у якому юристи «Мрія-Інвест» намагалися довести невідповідність підготовки та подання проєкту рішення нормам чинного законодавства. Відомо, що цей проєкт рішення виноситиметься на розгляд Київради повторно.
Крім того, наразі на розгляді постійних комісій Київської міської ради перебуває ще один проєкт рішення мого авторства «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Вирлиця-2». Ідеться про територію водно-болотних угідь та частину акваторії озера Вирлиця вздовж його північного берега. Ініціатива створення ландшафтного заказника на прибережній частині озера Вирлиця на ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:171:0036 наразі погоджена з Управлінням екології та КП «Плесо», підготовлено наукове обґрунтування і проєкт створення заказника. Ця земельна ділянка раніше перебувала в оренді ТОВ «Мрія-Інвест», проте термін договору сплив на початку нинішнього року.
Крім земельних ділянок, на яких планується створення зазначених вище ландшафтних заказників місцевого значення, в оренді ТОВ «Мрія-Інвест» також перебуває земельна ділянка площею 19,7193 га, розміщена на проспекті Миколи Бажана та вулиці Ревуцького (в районі озера Вирлиця) в Дарницькому районі міста Києва (кадастровий номер 8000000000:90:171:0034), яка фактично є прибережною смугою озера Вирлиця і теж потребує збереження. Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 10.11.2005 року № 63-6-00308 та з урахуванням рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14.06.2006 року у справі № 2-4638/06, термін дії договору закінчується 10.11.2030 року. Зважаючи на вимоги чинного законодавства, надати зазначеній земельній ділянці статус ландшафтного заказника можливо лише після отримання згоди користувача земельної ділянки, а тому без згоди ТОВ «Мрія-Інвест» Київрада не має правових підстав для прийняття відповідного рішення. Саме тому до Департаменту земельних ресурсів було подано звернення щодо наявності підстав для дострокового розірвання зазначеного договору в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця.
Ініціатива заповідання території озера окремими ділянками юридично обґрунтована саме тим, що земельні ділянки мають різний статус, тож слід уникнути підстав для оскарження відповідних рішень.
«Порушення прав власності інших осіб при створенні заказника означає високу імовірність судового оскарження такого рішення. Це може поставити під загрозу весь проєкт заказника. Питання виділення землі та чіткого визначення меж — украй чутливі, і нехтування ними вплинуло на долю багатьох перспективних проєктів», — пояснив керуючий партнер адвокатської компанії «Юскутум» Артем Афян.
Що далі?
Далі, однозначно, буде! Історія озера Вирлиця розвивається і ще не має фіналу. Чим вона закінчиться — невідомо.
Кияни наполягають на створенні заказника на озері, який одночасно лишиться «островом біорізноманіття» в місті та зможе повністю розкрити рекреаційний потенціал цієї території. Так, на озері варто більше цивілізувати вже наявні прогулянкові маршрути, прибрати небезпечні дерева, де-не-де передбачити місця для відпочинку (лавки, альтанки). Це зробить озеро безпечним і комфортним для киян, але унеможливить його забудову й засипання. Заказник сприятиме збереженню та відтворенню природних комплексів озера і відкриє їх для відпочинку киян.
Природоохоронний режим заказника жодним чином не завадить благоустрою території навколо озера, адже це чітко визначено у статті 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». На території заказників дозволяється будь-яка господарська діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, якщо вона проводиться з додержанням загальних вимог охорони навколишнього природного середовища.
Однак у забудовника своє бачення «прекрасного». Він намагається нав’язати громаді й депутатам Київради ідею створення ТЦ та благоустрою берегової лінії (по суті, бетонування). Звісно, без збереження наявної флори та фауни, адже тварини і рослини не можуть існувати поза межами своїх звичних оселищ.
У світовій практиці вже давно простежується тенденція до гармонійного співіснування людини і природи в містах. Природа — не ворог, а союзник людини. Там, де містобудівники підходять до управління природою з розумом, народжуються щасливіші та багатші локальні громади.
Очевидно і зрозуміло — столиці терміново потрібно долучатися до цього руху. Інакше нам загрожує перетворення на «бетонне гетто», в якому панує беззаконня.
Таке місто не приваблює інвестицій і не здатне конкурувати на міжнародній арені. Це шлях Лагоса чи Даки, але не Мельбурна, Женеви та Цюріха. Київ уже давно стоїть на цьому роздоріжжі. Але вибір потрібно робити вже. Майбутнє міста і киян залежить від того, який шлях розвитку обере нинішня міська влада, і хочеться вірити, що це буде шлях до комфортного, сучасного, здорового та європейського міста!
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google