Вступна кампанія-2021 в Україні: які спеціальності найчастіше обирали

У п’ятницю, 23 липня, завершився прийом заяв та документів для вступників до закладів вищої освіти.

Цього року найпопулярнішою спеціальністю  серед абітурієнтів є філологія, інформує міністерство освіти і науки України. На бакалаврат з цього фаху абітурієнти подали 76 371 заяву.

На другому місці серед кількості поданих заяв – право (67 720 заяв), а на третьому – комп’ютерні технології (66 123 заяв).

Вступники також прагнуть навчатися на спеціальності менеджмент (62 227 заяв), середня освіта зацікавила більше 44 тисяч абітурієнтів, інженерія програмного забезпечення - 43 618, журналістика - 43 215, психологія - 39 529, економіка - 37 464, а маркетинг - 36 080.

 Серед бажаючих здобути другий рівень вищої освіти – магістерський, найпопулярнішою спеціальністю є право (23 404 заяв). На другому місці – менеджмент (більше 11 тисяч бажаючих), а на третьому – середня освіта (понад 9 тисяч охочих подали заяви). Філологія посідає четверте місце (8 528 заяв).

Найпопулярнішими університетами серед майбутніх бакалаврів  стали такі три: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (53 777 поданих заяв), Львівський національний університет імені Івана Франка (47 326) та Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (46 235).

Серед майбутніх магістрів найпопулярніші заклади вищої освіти: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (11 483 подані заяви), Національний університет «Львівська політехніка» (7 738) та Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (7 061).

За інформацією МОН, оприлюднення рейтингових списків до закладів вищої освіти на ступені бакалавра та наскрізного магістра відбудеться не пізніше 28 липня. Для майбутніх магістрів на основі бакалавра (магістра/спеціаліста) на місця за кошти бюджету такі списки будуть оприлюднені не пізніше 2 серпня.

Під час цьогорічної вступної кампанії 195,7 тисячі абітурієнтів загалом подали 1,085 мільйона заяв на вступ до вищих навчальних закладів. Це на сім відсотків більше заяв, ніж минулого року.

В Україні точні та природничі науки знецінені. Вступники не бажають вступати на ці напрямки – це  спричиняє «кадрове голодування».

Найнижчими були прохідні бали при вступі на бюджет на точні та природничі науки: «Механічна інженерія», «Електрична інженерія» і «Аграрні науки та продовольство», «Хімія», «Фізика» та «Астрономія», «Прикладна фізика та наноматеріали», «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», «Хімічні технології та інженерія» та інші. Більшість цих спеціальностей визначають здатність держави до сталого розвитку та її конкурентоспроможності в сучасному світі. Попри це, абітурієнти з високими балами не бажають вступати на них. Ця ситуація повторюється з року в рік.

Чому абітурієнти тягнуться до гуманітарних напрямків, а не точних наук, читайте в статті Володимира Бахрушина «Вища освіта: на спеціальності, від яких залежить конкурентоспроможність держави, черга з кращих абітурієнтів не стоїть».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Надія є: як вступити до українського вишу абітурієнтам із Донбасу і Криму

 Кілька років тому в Міносвіті вирішили стимулювати школярів до вивчення природничих наук, і з 2019-го року «Умови прийому» побудовані таким чином, що в них стало більше спеціальностей, при вступі на які можна подавати сертифікати з фізики чи хімії.

Як бачимо, заохотити абітурієнтів вступати на природничі науки МОН так і не зуміло.

Чому вступники мають велике бажання складати ЗНО з історії та географії та мінімальне – з фізики та хімії, дізнайтеся в матеріалі Оксани Онищенко «ЗНО-2020. «Что-то физики в загоне, что-то лирики в цене».

В Україні рік математики завершився провалом на ЗНО. Пороговий бал «склав/не склав» не подолали майже третина (31,11%) учасників тестування. І це попри те, що поріг з математики був найнижчий серед усіх дисциплін ЗНО — лише 10 балів із 67, і, на думку експертів, відповідає рівню вгадування.

Що пішло не так із вивченням математики в українських школах і як виправити ситуацію, пояснюють науковиці Ірина Єгорченко, Світлана Благодєтєлєва-Вовк і Алла Воробйова у статті «Провал на ЗНО з математики: що пішло не так у школі і як врятувати ситуацію».