Воєнний стан: хто з мобілізованих зможе отримувати зарплату на роботі після призову

Через військове вторгнення РФ в Україні триває загальна мобілізація та воєнний стан. Призову підлягають військовозобов’язані чоловіки у віці від 18 до 60 років. За мобілізованими зберігається робоче місце після мобілізації. У виданні НВ розповіли, хто може зберегти зарплату після призову, а кому доведеться брати відпустку.

Чи може бути сумісництво військової служби з іншою діяльністю

У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) пояснили, хто втрачає право на інші доходи після мобілізації, а хто може отримувати зарплату на старій роботі.

«Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 1700-VII особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перелік таких осіб наведено в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII), забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України», ― йдеться у повідомленні.

НАЗК розглядає кілька варіантів сумісництва військовослужбовця з іншою діяльністю:

• Щодо можливості одночасно перебувати на посаді, яка передбачає виконання функцій держави/місцевого самоврядування, та проходити військову службу, військову службу у складі Сил територіальної оборони ЗСУ у період воєнного стану;
• Щодо можливості одночасного перебування на посаді, яка передбачає виконання функцій держави/місцевого самоврядування, та членства в добровольчих формуваннях територіальних громад у період дії воєнного стану;
• Стосовно допустимості суміщення військової служби з іншою оплачуваною діяльністю.

У першому випалку не порушується п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, військової служби, військової служби у складі Сил територіальної оборони Збройних Сил України не є порушенням обмеження, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 1700-VII, оскільки можливість законного зайняття такою оплачуваною діяльністю передбачена законом як виняток.

Другий випадок передбачає, що інша діяльність не має бути оплачуваною. Тобто, перебування в добровольчих формуваннях територіальних громад не призводить до порушення обмеження, встановленого у п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 1700-VII, оскільки не передбачає зайняття іншою оплачуваною діяльністю

Третій випадок ― якщо особа має договори із компанією або низкою компаній і стала військовослужбовцем ЗСУ, то є два варіанти:

• Сумісна діяльність вважатиметься порушенням, якщо особа займає військову посаду (наприклад командира роти чи заступника командира роти);
• Сумісна діяльність не буде порушенням та дозволятиме отримувати доходи, якщо військовослужбовець не є військовою посадовою особою.

Оскільки особа є військовою посадовою особою, зайняття нею іншою оплачуваною діяльністю у вільний від несення військової служби час (у наведеному прикладі - виконання умов договорів, укладених із низкою підприємств) порушуватиме передбачене п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону обмеження та матиме наслідком адміністративну відповідальність за ст. 1724 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо вона не займає військову посаду, то інша оплачувана діяльність у вільний від служби час не порушуватиме закон.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Мобілізація в Україні: яке покарання буде за неявку до військкомату

Які існують особливості сумісництва у воєнний час

Особливості застосування обмежень у період дії воєнного стану стосуються лише окремих категорій осіб за одночасного дотримання таких умов:

• заборона працювати за сумісництвом та/або займатись підприємництвом;
• не поширюється тільки на державних службовців категорій Б та В та посадових осіб місцевого самоврядування, посади яких віднесені до четвертої ― сьомої категорії;
• вказані особи перебувають у відпустці без збереження зарплати або у простої;
• дозволяється отримувати дохід лише від юридичних осіб приватного права або ФОП, стосовно яких відповідні держслужбовці та посадові особи місцевого самоврядування протягом останнього року не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або ФОП;
• зайняття іншою оплачуваною чи підприємницькою діяльністю слід припинити протягом 15 робочих днів з дня припинення простою або закінчення відпустки.

Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановлене п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 1700-VII, не поширюється на визначені у п.п. 4.1 п. 4 цих Роз’яснень категорії осіб виключно, якщо такі особи перебувають:

• у відпустці без збереження заробітної плати;
• у простої.

Зайняття іншою оплачуваною діяльністю є дозволеним з першого дня відпустки без збереження заробітної плати/першого дня простою, зазначеного у наказі про надання відпустки без збереження заробітної плати/оголошення простою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Під час війни: у яких випадках роботодавець може звільняти мобілізованих співробітників

Від якої діяльності військові можуть одержати дохід

Трудові договори (контракти), цивільноправові договори про надання послуг або правочини у сфері підприємницької діяльності можуть бути укладені з юридичними особами приватного права або ФОП, стосовно яких такі державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування протягом останнього року не здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців.

В Україні деякі підприємства, установи та організації можуть забронювати своїх працівників від мобілізації. Але існують випадки, коли можуть скасувати бронювання праціника.