Вивчення України за кордоном: Як розвивати українські студії за кордоном

Сьогодні великі сподівання на деколонізацію нашої історії та культури не лише всередині держави, а й за кордоном, покладаються на українські студії в інших країнах. Олена Шаповалова у статті для ZN.UA «Україна в центрі уваги світу, і це шанс деколонізувати нашу історію та культуру в його очах» пояснила, що потрібно зробити, аби розвивати свої студії за кордоном.

Авторка пояснила, що слово «студії» – калька з англійського study, тобто «вивчення». Варто зауважити, що українські студії – це, фактично, українознавство, міждисциплінарна галузь досліджень, присвячена не лише українській мові та літературі, а й історії, культурі, соціології тощо. 

Так, перш за все розвиток українських студій за кордоном має стати частиною державної гуманітарної політики. Тому потрібно розробити концепцію цієї політики.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Ще одне місто заборонило використання російськомовного і не тільки культурного продукту

«Ми мали попередню розмову з  РНБО з тим, щоб це стало частиною державницької історії в контексті національної безпеки, – каже радниця-уповноважена президента України з питань Фонду президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник. – Очевидно, щоб це відбулося, треба показати українському суспільству, який результат це може дати в цілому. Не знаю, чи це може звучати як заклик до академічного середовища, яке займається українськими студіями, але було би добре як мінімум актуалізувати цю тему і показати не тільки важливість і роль української мови й історії в цілому, а й, можливо, розглянути це в контексті перетину того, як взагалі розвиток українських студій може впливати на просування інтересів України у світі; в який спосіб ми можемо показати себе і зацікавити вивченням нашого досвіду та нашої культури».

Водночас за словами заступника міністра освіти і науки України Михайла Винницького, дуже не хочеться обмежувати українські студії лише лінгвістикою чи вузькими напрямками. Він запевнив, що в МОН розуміють важливість набагато ширшого вивчення України.

«Більше того, останнім часом ми говоримо про український досвід у вивченні війни, в безпекових дослідженнях. Справді, Україна стає важливим елементом фундаменту сучасного світу. І дуже хочеться, щоб ми не обмежували самі себе, а створювали нові можливості як для світу, так і для нашої кооперації», – додав Винницький.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія знищила і пошкодила понад 700 пам’яток культурної спадщини України

Тож, як зазначила авторка, для українських студій цікава не лише історія та мова, а й те, як Україна бореться і живе з початку повномасштабної війни, як долає труднощі, з якими ми зіштовхнулися з 24 лютого 2022 року. У цьому плані, за словами Шаповалової, наш досвід може вивчатися і на рівні бізнес-шкіл, і на рівні управлінського досвіду, і з точки зору просування державної політики в цілому. Також в Україні знаходиться, наприклад, найбільший відкритий архів КДБ, і це може бути корисним для створення програм для іноземних дослідників, зокрема лінгвістів. 

«Цю конкурентну перевагу потрібно використати в українських студіях», – сказала керівниця секретаріату Фонду президента України з підтримки освіти, науки та спорту Уляна Автономова. 

Також за словами Шаповалової, потрібно реалізовувати якомога більше академічних досліджень україністики, бо на Заході довіряють академічному середовищу. Це можуть бути як українські дослідження, так і спільні міжнародні проєкти, університетські дослідницькі центри та  магістерські програми, visiting можливості тощо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Культурна спадщина: яких збитків зазнають пам’ятки від свавілля росіян

«Над спільними програмами та дослідницькими  центрами треба думати кожному університету, який має такі можливості, – підкреслив Михайло Винницький. – Ми можемо допомогти з цим, але треба розуміти, що ініціатива має виходити від університетів».

За словами Шаповалової, Україна не може похвалитися потужною мережею українських студій. Часто це навіть не окремі студії, а елемент програми славістичних або ж євроазійських студій. Однак у таких міжрегіональних проєктах ковдру на себе зазвичай перетягує Росія, саме вона асоціюється у закордонних дослідників зі славістикою. Наразі ми маємо два дослідження, в рамках яких створені інтерактивні мапи з осередками українських студій за кордоном. Про те, які українські студії є за кордоном.