Великодні символи: як казати, писанка чи крашанка

У цьому році християни східного обряду відзначатимуть Великдень напочатку травня. З цим свято пов'язано багато символів та традицій. Обов'язковим атрибутом великоднього кошика є писанки та крашанки. Хоч вони й подібні між собою, здавна вони мають різне призначення.

За інформацією Академічного тлумачного словника української мови СУМ, крашанкою вважається яйце, яке фарбують до Дня Світлого Христового Воскресіння.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без суржика: мовознавець назвав три розповсюджені помилки

«Крашанка – пофарбоване куряче яйце, призначене для великодніх свят. На Великдень, на соломі Прошив сонця, діти Грались собі крашанками (Тарас Шевченко, II, 1953, 197); Святки веселії настали. Дівчата хлопців цілували І віддавали крашанки (Степан Руданський, Тв., 1956, 81); Горпина.. роздавала жебракам — кому крашанку, кому шматок проскури (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16)», – йдеться у словнику.

Також на Великдень традиційно роблять писанки. 

«Писанка – розмальоване великоднє куряче або декоративне, звичайно дерев'яне, яйце. Настав Великдень.. По службі божій щиро з ним Поцілувалася дівчина. І писанок, і крашанок. Всього Трохиму надавала (Степан Руданський, Тв., 1959, 63); Я вийняв крашанку, чи, краще, писанку. На ній по білому йшли навскоси чорні смуги (Володимир Самійленко, II, 1958, 332); Писанки — здебільшого з дерева — стали декоративним оздобленням майже в кожній гуцульській хаті (Хлібороб України, 1, 1965, 28)», – йдеться у словнику СУМ.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.