В Україні регулярні напади на журналістів ретельно не розслідуються – AI

В 2019 році зросла кількість загроз, що підривають міжнародну систему захисту прав людини. Гарантії захисту прав розмивалися, а структури, від яких було прийнято очікувати підтримки, в тому числі міжнародні і регіональні організації, що наполягали на дотриманні прав людини, все частіше виявляли слабкість. Тим часом Росія і Китай - ключові політичні та економічні гравці в Центральній Азії та Східній Європі - активно прагнули зруйнувати міжнародно-правову базу в галузі прав людини та інститути, покликані охороняти її, йдеться в звіті про права людини у східній Європі та Центральній Азії, який підготувала правозахисна організація Amnesty International.

"Регіон Східної Європи і Центральної Азії в минулому році підтвердив цю сумну тенденцію. Багато урядів зробили широку атаку на права людини. Права на свободу вираження думок, об'єднань і мирних зібрань постійно обмежувалися економічні та соціальні права ігнорувалися, перед біженцями закривалися кордону, деякі з них залишалися без документів і позбавлялися свободи пересування, деякі видворяти назад до країни, де їм загрожувала небезпека. Не припинялася дискримінація щодо жінок, етнічних та інших меншин і найбільш вразливих соціальних груп", - йдеться у звіті.

Однак так само, як і в усьому світі, і деколи ціною великих особистих втрат, звичайні люди в країнах Східної Європи та Центральної Азії приєднувалися до мирних протестів, вимагали поваги до прав людини, домагалися поліпшення свого становища і гідного життя для себе і своїх співгромадян. У спільних діях та акціях протесту все помітніше ставали голоси жінок, борців з корупцією та активістів-екологів. На боротьбу жителів регіону спонукали багато проблем, такі як зниження рівня життя, примусові виселення, фальсифікації на виборах.

"У всіх без винятку країнах регіону під удар потрапила свобода вираження думок. Так, в Україні при всьому плюралізмі думок в засобах масової інформації регулярно відбувалися напади на журналістів, які майже ніколи ефективно не розслідували", - розповіли правозахисники.

"Ексзаступник генерального прокурора Віктор Трепак у своєму інтерв'ю ZN.UA, розповідаючи про справу Гандзюк та аналізуючи ситуацію з нападами на активістів по всій країні, визначив ключову для України проблему: наявність місцевих кримінальних кланів, які посилюються на тлі децентралізації та корупційності всієї силової вертикалі, - пише оглядач ZN.UA. - На шостий рік Революції гідності у нас остаточно цементується система неправової держави, де в регіонах відбувається процес зрощування криміналітету, місцевої влади і силовиків. І це проблема національної безпеки. Про яку новий генеральний прокурор Ірина Венедиктова навіть не згадала в своїх офіційних програмних інтерв'ю".

Докладніше - у статті Інни Ведернікової "Справа Стерненка. Хроніки реваншу" на ZN.UA.