Коментар фахівця наводить у своїй статті для DT.UA Ольга Скрипник. Як вказує Очеретенко, в Україні і світі зростає кількість хворих, які страждають хронічними захворюваннями.
"Неінфекційні захворювання (НІЗ): онкологія, діабет, серцево-судинні та легеневі патології - впливають на якість і тривалість життя людей. Вони становлять дуже серйозну не лише медичну, а й економічну проблему - у світі НІЗ поглинають понад 80% витрат на охорону здоров'я. При цьому саме первинна медична допомога має вирішальне значення для управління НІЗ", – зазначає вона.
Фахівець вказує, що реформа повинна починатися з того, що лікар і пацієнт підпишуть договір, проте ніщо не заважає лікарям підбирати собі пацієнтів для формування "здорової" ділянки.
"Як гадаєте, з ким сімейний лікар захоче укласти договір на обслуговування за умови, що на кожного пацієнта виділяється аж 210 грн, - з молодою здоровою людиною чи з пенсіонером? Особливо зважаючи на те, що після 60 років кожен має мінімум 4 хронічні захворювання. Де гарантія, що інваліди, люди похилого віку, хворі з важкими патологіями не залишаться на нічийній території, не загубляться між дільницями сімейних лікарів?.." , – задається питанням експерт.
Раніше DT.UA писало, що після запуску реформи первинного рівня медичної допомоги держава буде виділяти на практику кожного сімейного лікаря близько 35 тисяч грн на місяць, з яких самому лікарю в якості зарплати буде залишатись в кращому разі близько 30% від цієї суми.
Гроші, при цьому будуть "йти за пацієнтом". На кожного з максимум двох тисяч своїх пацієнтів сімейний лікар буде отримувати від держави близько 210 грн на місяць.
Детальніше про запуск реформи медичної допомоги первинного рівня читайте в статті Ольги Скрипник "Сімейний лікар. Як його вибирати?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".