Уроки мови: як сказати українською «терпение лопнуло»

З перших днів війни, яку розпочала Росія, багато українців свідомо відмовилися від використання російської мови у побуті. Вони не завжди знають, як замінити звичні вирази.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без суржика: як сказати українською «мені обідно»

Видання NV пояснило, як українською сказати «терпение лопнуло». Українці іноді говорять «терпіння лопнуло», але цей варіант помилковий і є калькою з російської.  Українською варто говорити «терпець увірвався». Таку фразу можна вживати коли йдеться про те, що хтось не може більше витримувати що-небудь, остаточно втратив спокій, душевну рівновагу тощо.

Приклади з словосполученням «терпець увірвався»:

• Минуло пять хвилин, десять… Мені вже почало набридати, врешті зовсім увірвався терпець.
• Після катастрофічної повені 1953 року голландському народові терпець урвався.
• Панує зло, закублилась пітьма… Терпець урвавсь — але бринять надії.

Вираз «терпець увірвався» можна використовувати в розмовній мові. Також його нерідко використовується в публіцистичному стилі, коли йдеться про нервові обставини, що спричиняють стрес та хвилювання.

Синонімічною є фраза «чаша переповнена». Її вживають у переносному значенні, коли хочуть сказати про високий рівень нервового напруження (йдеться про «чашу терпіння»). Наприклад, коли певні події відбуваються систематично, мають негативне забарвлення для мовця, то він може сказати: «Моя чаша переповнена, я не можу більше терпіти».

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих «нових українців» говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.