Втім, одягнений у захисні окуляри і каску, начальник виробничого цеху Едуард Володимирович спокійно ходить по заводу і вказує на ділянку металевої стінки: "Один снаряд впав тут і пошкодив дах. А он там ше один впав на відстійник і розбив його".
Він пройшов ще кілька метрів і знов вказав: "Ось тут труби були пошкоджені. А тут снаряд поцілив у канали".
Так про Авдіївський коксохімічний завод пише Financial Times, нагадуючи, що він лишається головним джерелом палива для української сталевартоної промисловості і одним із найбільших у своєму роді в Європі.
"Історія, як 4 тисячі працівників боролися за те, щоб зберегти роботу гігантських печей радянського мегазаводу в той час, коли зовсім неподалік відбувалися запеклі бої, - це історiя про хоробрість і відчайдушне виживання", - пише видання.
Зберегти роботу заводу було життєво важливо не лише для відновлення української економіки. Оскільки він розташований на українському боці від лінії фронту, коксохім забезпечує роботу тисяч праіцвників сталеварень по всьому індустріальному Донбасі включно з територіями, які захопили проросійські бойовики.
"Втрата цих робочих місць могла б призвести до соціального вибуху", - йдеться в статті.
Крім того, тепло від заводу забезпечує теплом 20 тисяч мешканців Авдіївки. Збереження коксохіму також критично важливе для олігарха Ріната Ахметова. Завод займає ключову роль у його вугільній і металургiйній імперії "Метівест". Багато шахт і сталеварних заводів корпорації Ахмєтова на захоплених проросійськими терористами територіях досі працюють, але платять податки Києву.
За словами директора заводу Муси Магомедова, зупинку підприємтсва не можна допустити з однієї причини. Якщо печі охолонуть, їх вже не можна буде запустити знову.
"Це буде кінець для заводу і для Авдіївки", - сказав Магомедов, додавши, що більш ніж 300 обстрілів перетворило "команду" працівників на заводську "сім'ю".
Під час обстрілів щонайменше 10 працівників заводу загинули на роботі чи просто в місті. Співробітники коксохіму не носять бронежилети чи військові каски. Магомедов розповів виданню, що одного разу, коли снаряд впав на завод, не всі співробітники побігли ховатися у спеціальному сховищі. Дехто лишився виконувати свою роботу.
Впродовж тижня активних обстрілів деякі працівники лишалися ночувати на заводі, в підземному бункері. Дехто з них повернувся додому, коли сутички стихли, але ті, хто їздили працювати з Донецька, вирішили зняти житло в Авдіївці, щоб поменше перетинати лінію фронту.
"Я працюю на заводі 20 років. До війни з Донецька сюди можна було доїхати за 15 хвилин", - каже Сергій.
Тепер же дорога з одного міста через лінію фронту в інше може затягнутися до шести годин. Цього тижня, коли бої вщухли, п'ять з восьми виробничих ліній відновили роботу, що дало привід обом сторонам видихнути полегшено. Українська економіка тільки почала відновлюватися після дворічної рецесії. І їй потрібна металургійна галузь, щоб стати на ноги.
Українські військові і спостерігачі підозрюють, що ватажки терористів теж хочуть зберегти робочий стан заводу, сподіваючись, що одного дня вони його захоплять. Це б допомогло самопроголошеним так званим "республікам" стати більш економічно самодостатніми. Вони б змогли так взяти під контроль фінансові потоки металургійної галузі.
Один з ватажків бойовиків минулого року сказав Financial Times, що так звані "ДНР" і "ЛНР" утрималися від "націоналізації" підприємтсв Ахметова для того, щоб зберегти економіку і робочі місця в регіоні.
Робітники по обидва боки фронту кажуть, що вони найбільше хотіли б повернутися до довоєнних умов життя.
"У нас немає вибору. Ми продовжуємо працювати. Нам треба підтримувати завод. Якщо він зупиниться зараз, місто припинить свої існування. Нам потрібен кінець цієї війни", - каже працівник заводу Сергій.
Раніше Муса Магомедов повідомив про те, що якщо Авдіївський коксохім зупиниться при низькій температурі, то завод перестане існувати. За його словами, на заводі вже законсервували два цехи.
Детальніше про ескалацію ситуації під Авдіївкою читайте в статті Юрія Бутусова "Що сталося в Авдіївці?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".