Україні варто зосередитися на реформах і не намагатися грати у геополітику – Bloomberg

Поділитися
Україні варто зосередитися на реформах і не намагатися грати у геополітику – Bloomberg Україна зможе протистояти Росії, лише якщо стане успішною демократією
Автор пише, що згідно з "теорією ігор", український конфлікт можливо наближається до свого завершення.

Якщо Росія лишається вперто агресивною щодо України і вважає Захід ворогом у всіх інших областях глобальної політики, тоді чому Держсекретар США Джон Керрі поїхав у Сочі на зустріч з президентом Володимиром Путіним? Це перший його візит в Росію, відколи її армія окупувала Крим.

Можливо, це був навіть не дитячий крок до нормалізації російсько-американських відносин, а ознака, що стратегічна взаємодія країн близька до того, що в теорії ігор називають "остаточним результатом".

Про це на сторінках Bloomberg пише Леонід Бершидський. Він нагадує, як економісти Річард Еріксон і Лестер Зігер спробували проаналізувати всі статті в найбільш впливових західних ЗМІ про війну в Україні і застосували "теорію можливих ходів" для того, щоб змоделювати вірогідні подальші кроки сторін. Їхні висновки, на думку Бершидського, досить цікаві, зважаючи на те, що "теорія ігор" не враховує особистісні якості, історію і емоції.

Ходи в грі – це односторонні політичні кроки. Наприклад, Росія вторгається в Східну Україну, а США посилює санкції у відповідь. Замість того, щоб діяти, гравець може пропустити хід або змінити свою політику. Коли обоє гравців пропускають свій хід одночасно, гра закінчується.

У моделі Еріксона і Зігера в розпорядженні Росії є три основні політики: "Пішли звідси" або вибір лишити Україну в спокої, "Дестабілізація", яка передбачає продовження підтримки проросійських бойовиків і тиску на українську економіку, "Вторгнення" або відправка армії Росії на відкриту війну проти українців.

В цей же час, у Заходу теж є три можливі ходи: "Ведення справ, як зазвичай", який передбачає закриття очей на те, що Росія робить в Україні, "Санкції" або посилення економічного тиску, "Військова підтримка" - передача озброєння Україні.

Прихильники Путіна хотіли б, щоб стратегія гри розвивалася за сценарієм, коли Росія користується ходом Дестабілізації", а Захід обирає "Вести справи, як зазвичай". Це б означало, що Захід не повинен був нічого робити після того, як в Україні повалили режим Віктора Януковича, а Москва почала агресивно діяти проти сусідньої країни. У Кремлі ж заявляють протилежне. Нібито це саме Захід втрутився у внутрішню політику України, а російська сторона була "змушена діяти". Але це дуже сумнівне твердження, оскільки відомо, хто як діяв впродовж минулого року.

Натомість економісти вважають, що зараз Росія точно не хоче робити крок під назвою "Пішли звідси" і агресивно відповідає на будь-які кроки Заходу у відповідь. США і ЄС, у свою чергу, здебільшого готові реагувати на ескалацію конфлікту, яку провокує Москва. Але при цьому вони обирають найбільш в'ялі і не рішучі варіанти ходів.

Еріксон і Зігер зауважують, що роль України в цій грі визначальна. Оскільки її ходи на своїй території змінюють поведінку Росії. Приміром, Москва наважилася на пряме втручання, коли в 2014 році українська армія була близька до того, щоб остаточно розбити сили проросійських терористів.

Таким чином, згідно з "теорією ігор", існують 13 різних сценаріїв розвитку подій, які залежать від тих чи інших комбінацій ходів сторін. Тож варто вирахувати в такий спосіб найбільш вигідні політичні лінії для кожного гравця.

Найбільш збалансованим на сьогодні став сценарій "дестабілізація-санкції". Згідно з ним, Росія підриває порядок в Україні, створюючи заморожений конфлікт, який блокує зміцнення демократичної і орієнтованої на Захід крани. У відповідь Захід запроваджує все нові санкції, караючи Росію економічно за "погану поведінку".

Ще один вірогідний сценарій – "вести справи як зазвичай-дестабілізація". Він можливий в тому разі, якщо у Вашингтоні і Брюсселі вирішать, що економічні втрати від конфронтації з Москвою не варті того, щоб підтримувати демократичну і економічно розвинену Україну. Тож вони можуть дозволити Кремлю досягти своїх геополітичних цілей заради власної економічної вигоди.

У будь-якому випадку, якщо обидві сторони вчинять раціонально, то їм вдасться уникнути "координаційної пастки", в якій Росія починає повномасштабне вторгнення в Україну, а Захід надає їй військову підтримку. В цей же час, Бершидський вважає, що розраховувати на раціональність Путіна не доводиться. Це фактично тотожно "стрибку віри": або пан, або пропав.

Якщо скористатися сценаріями Еріксона і Зігера, то остаточне завершення можливе всього за кілька ходів від того етапу, на якому протистояння Росії з одного боку і України і Заходу з іншого перебуває сьогодні.

"Насправді, цілком можливо, що ми вже на порозі перед кінцем гри. Зрештою, Росія продовжує дестабілізовувати Україну, а Захід і не думає скасовувати санкції. Єдине, що лишається, - це формально затвердити створення замороженого конфлікту за прикладом Придністров'я в Молдові, оскільки жодна зі сторін не готова робити нові ходи", - йдеться в статті.

Автор пише, що Керрі приїхав в Росію для того, щоб сторони нарешті визнали свої розбіжності в поглядах на Україну і почали співпрацювати у вирішенні інших міжнародних конфліктів, таких як Сирія і Іран, де їхні спільні дії все ще можуть бути конструктивними.

Для України роль суб'єкта в грі великих країн може бути образливою. Але їй варто поставитися до цього інакше. Якщо вона зможе успішно змінитися і стати демократією західного зразка з відкритою економікою, вона зможе протистояти спробам Росії дестабілізувати її. Таким чином, всі стратегії Москви для впливу на Київ будуть не ефективними. На думку автора, усвідомлення Україною того, що вона нічого не вирішує у конфлікті і все залежить від великих гравців, може навіть піти на користь. Оскільки так вона може зосередитися на вирішенні внутрішніх проблем.

Раніше видання Forbes писало, що в Україні починаються реальні реформи і це погана новина для Путіна. Зокрема, видання відзначило спроби Києва позбутися корупції, з якою українці мають справу повсякденно.

В цей же час, в Єврокомісії вказали керівництву України на повільність конституційної та судової реформ. Віце-президент ЄК привітав зусилля останніх місяців у впровадженні реформ в Україні, однак підкреслив, що багато чого ще потрібно зробити і як можна швидше.

"Свобода, демократія, процвітання мають ціну. Ціною економічного розвитку є структурні реформи. Чим більше ви з ними будете зволікати, тим вище буде ціна", - сказав він.

В цей же час, Кабмін відзвітував про виконання реформ для асоціації з ЄС.

Поділитися
Підготував/ла Лесь Димань
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі