Про це в інтерв'ю DT.UA заявив доктор Альгірдас Забуліоніс, екс-директор Національного центру іспитів Литви, який з 2001 року консультує побудову системи зовнішнього незалежного тестування в Україні.
Він зазначає, що на початку цього століття українська система ЗНО будувалася з акцентом на боротьбу з корупцією на містку між середньою школою та ВНЗ, в середовищі, де не було довіри ні школі, ні ВНЗ.
"Потрібні інші форми тестування, які дозволять учню глибше показати свої знання, потрібні "відкриті" завдання, а не тільки ті, в яких треба виставляти хрестики. Або, наприклад, у тестуванні з іноземних мов можна виділити активну (слухати, розуміти прочитаний текст, говорити) і пасивну частини (правопис слів, граматичні правила, перевірка словникового запасу тощо). Яка з цих частин важливіша для молодої людини в житті? Думаю, - активна частина, спрямована на спілкування з іншими. А нинішнє ЗНО "працює" на протилежне, - і учню, і вчителю посилає звістку: хочете одержати заповітні 200 балів з англійської мови - зубріть граматику, заговорити чи почути (і зрозуміти, що сказано!) щось англійською нинішня система ЗНО не вимагає. Або, наприклад, усі навколо говорять про інформаційні технології, про їх важливість для розвитку економіки країни, і навіть такий шкільний предмет є, але про іспит з ІКТ ніхто поки що не задумався...", - зазначив литовський експерт, який крім України працював з системами тестування у більш ніж 20 країнах.
Нагадаємо, абсолютна більшість опитаних учасників тестування (96%) задоволені якістю тестів ЗНО і в той же час 99% задоволені роботою персоналу в пункті тестування. До того ж, на думку 98% опитаних учасників, процедури тестування не були порушені, свідчать дані опитування ГО "ОПОРА" та фонду "Демократичні ініціативи".
При цьому 90% учасників тестування довіряють системі зовнішнього незалежного оцінювання, не довіряють – лише 6%.
Детальніше про вступну кампанію читайте у статті Інни Совсун "По справедливості, а не по домовленості" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".