США, Індія, Ізраїль, Китай і Росія дивляться у майбутнє – перераховані країни акуратно вирощують у себе цілу мережу стартап-екосистем, що дозволить їм у недалекому майбутньому стати лідерами з постачання інноваційних технологій у світових масштабах. Іншим країнам дістанеться сумна роль – або намагатися "вскочити в останній вагон", або навіки залишитися сировинним придатком технологічно розвиненого світу, пише редактор відділу економіки DT.UA Юлія Самаєва.
"За торішніми оцінками Всесвітнього економічного форуму, світову економіку формуватимуть такі ключові технології: штучний інтелект і робототехніка, мережевий віддалений зв'язок, віртуальна й розширена реальність, блокчейн, наноматеріали, передавачі енергії, нові обчислювальні технології, біотехнології, нейротехнології й геоінженерія", – зазначає вона.
При цьому, за зауваженням авторки, немає жодної технології, з якою можна було б асоціювати Україну – жодної технології, яка б вивела країну за рамки стереотипичного поняття "вічної житниці". Єдине, у чому країна лідирує, це у темпах приросту ФОП, які працюють в IT-сфері, але і це, схоже, ненадовго.
"Наукомісткість ВВП України знизилася до історичного мінімуму - 0,45%, за двадцять років - утричі. Частка інноваційно активних компаній у нашій економіці десь на рівні 16–17%. Для порівняння: у Німеччині - понад 50%, в Ізраїлі - 35, у Туреччині - 33, у Болгарії - близько 20%. У Глобальному рейтингу інноваційних країн 2019-го ми на 47-му місці й не поліпшуємо, а погіршуємо цей показник, - торік були ще на 43-му", – пише автор.
Таким чином, країна гостро потребує реформування інтелектуальної сфери. І величезну роль у цьому має відігравати держава, яка в залежності від проведеної політики може виступити або творцем або руйнівником.
Докладніше про необхідність реформування сфери інтелектуальної власності в Україні та поточної ситуації в ній читайте у матеріалі Юлії Самаевой "Неінтелектуальні ігри" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".