Бізнес переходить у режим виживання та втрачає експортні ринки через тарифи державних монополій — Метінвест

Бізнес втрачає основні експортні ринки та переходить у режим виживання через суттєве підвищення державними монополіями тарифів на енергію та перевезення, тому думати про майбутнє важко. Про це голова офісу генерального директора групи "Метінвест" Олександр Водовіз заявив на конференції "Україна та світ попереду", організованій NV за підтримки The Economist.

За його словами, у групи "Метінвест" зростають операційні витрати та знижується конкурентоспроможність, через що зупинився Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат. Наразі стратегія групи полягає у збереженні колективу та підтримці поточних операцій. Своєю чергою подальше зростання тарифів сильніше послабить позиції бізнесу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Тариф на передачу е/е підвищили необгрунтовано й непрозоро, що спричинить закриття підприємств — Асоціація добувної промисловості

"Сьогодні в нас зупинений ІнГЗК, це 4 тисячі людей без роботи, для яких ми намагаємося зробити все можливе — працевлаштувати на інших активах, допомогти. Дві причини зупинення активу — високі тарифи на електроенергію та на перевезення залізницею. Ми не дострілюємо по собівартості до наших якірних ринків. І зараз ми бачимо, що "Укрзалізниця" хоче знову підвищити тарифи на 37%. Пропонується майже чотирикратне підвищення тарифу на транспортування газу, а тариф на передачу електрики вже підвищили на 30%. В таких умовах думати про майбутній розвиток дуже важко. Ми увімкнули режим виживання і стараємось якось зберегти те, що маємо", — заявив Водовіз.

Він підкреслив, що регуляторні органи та держкомпанії повинні почати розмовляти з бізнесом щодо тарифної політики. За його словами, основним споживачем послуг цих компаній є бізнес, їхні рішення впливатимуть на діяльність підприємств, а також показники української економіки. 

"Так, "Укрзалізниця" має свої витрати, багато чого зробила, допомогла з евакуацією. Але треба також дивитися вперед. "УЗ" останні два роки прибуткова, а ми маємо збитки. В них за 2024 рік близько 6 мільярдів кешу, а в нас немає кешу. Вони не хочуть реструктуризувати свої зобов’язання, а приватному бізнесу треба це робити по бондах і т.д. І, головне, у нас зараз з державними монополістами немає дискусії — ні з НКРЕКП, ні з "УЗ", от в чому біда", — підкреслив Водовіз. 

Раніше прем’єра Дениса Шмигаля та міністра з відновлення Олексія Кулебу не підвищувати тариф на вантажні перевезення "Укрзалізниці" також закликало обʼєднання підприємств "Укрметалургпром" (УМП). Там підкреслили, що Міністерство розвитку громад та територій проводить кулуарні обговорення з "УЗ", не залучаючи до цього бізнес-спільноту. Водночас наслідки підвищення тарифів для економіки України будуть катастрофічними, вони загрожують країні зупинкою стратегічно важливих підприємств та суттєвим скороченням валютної виручки.