Угорщина і Румунія хочуть впливати на нацменшини в Україні, як РФ впливала на Крим і Донбас – думка

Міжнародний скандал, що стався слідом за прийняттям в Україні нового закону про освіту, може бути пов'язаний з бажанням політиків Угорщини, Румунії і Болгарії посилити свій вплив на українські регіони компактного проживання нацменшин, подібно до того, як Росія посилювала свій вплив на Крим і Донбас.

Про це у своїй статті для DT.UA пише кандидат історичних наук Василь Балушок. Автор відзначає, що якщо на території якоїсь спільноти утворюються дві, та ще й окремо локалізовані мережі інформкомунікацій, надалі це співтовариство розділиться на два. Саме тому важливо, щоб територія країни охоплювалась однією загальнонаціональною мережею інформкомунікацій, зазвичай, на державній мові або прирівнюваних до неї.

На думку вченого, події в Криму та Донбасі стали наслідком того, що ці регіони опинилися фактично поза сферою дії всеукраїнської мережі інформкомунікацій державною мовою, і були включені у сферу необмеженого впливу загальноросійської мережі.

"Саме включеність Донбасу й Криму до загальноросійської мережі інформкомунікацій створила умови для фактично безперешкодного втручання Росії в ситуацію там. І чи не того самого домагаються згадані політики Угорщини, Румунії, Болгарії, а можливо й інших країн, зчинивши такий ґвалт навколо нового Закону "Про освіту" в Україні? Адже саме угорська, румунсько-молдованська й болгарська меншини є сьогодні вельми чисельними і проживають компактно на теренах низки західних областей України", - відзначає автор.

Балушок підкреслює, що сьогодні угорська меншина, проживаючи компактно на півдні Закарпаття, маючи власну інформаційну мережу та систему освіти угорською мовою (97 шкіл та 5 ВНЗ), в значній мірі відокремлена від суспільного життя України і нічим не відмежована від впливу Угорщини, яка в останні роки проводить політику вкладення сюди серйозних коштів.

"се це створює для політиків Угорщини можливість практично майже необмежено впливати на угорську меншину на Закарпатті, а отже на ситуацію в Україні, тобто фактично втручатися у внутрішні справи нашої країни. Щось подібне маємо в Україні й у випадку з румунами і, меншою мірою, з болгарами, практичні знання державної мови яких дуже обмежені. Вони живуть значною мірою у власному, досить слабо інтегрованому до суспільного життя України, світі, який, особливо у випадку з угорцями і меншою мірою румунами та болгарами, підкеровується з-за кордону", - йдеться в статті.

Як зазначає експерт, поки про відкритий сепаратизм ані в Будапешті та Бухаресті, ані в Закарпатті та Північній Буковині ніхто нібито не заявляє.

"Проте невідомо, що буде в майбутньому. Адже чим можуть обернутися такі політичні ігри, наша країна знає не зі слів", - підсумовує він.

Нагадаємо, закон "Про освіту" викликав невдоволення у низці держав, представники яких проживають на території України. Його розкритикували в МЗС Російської Федерації і Угорщини. Апрезидент Молдови Ігор Додон закликав "нинішнє політичне керівництво в Києві" переглянути мовні норми у новому законі. Чотири країни ЄС (Болгарія, Греція, Румунія й Угорщина) звернулися до Ради Європи та ОБСЄ через український закон "Про освіту".

Детальніше про причини бурхливої міжнародної реакції на реформу освіти в Україні читайте у статті Василя Балушка "Донбас" і "Крим" на заході України?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".