Автор зазначає, що Моз форсує старт нової реформи ЕМД, хоча за минулі чотири роки не вдалося виконати навіть половини завдань, передбачених прийнятим у 2012 році законом України "Про екстрену медичну допомогу".
Представляючи реформу, Лінчевський, назвав серед основних її цілей наступні:
1. Медична підготовка поліцейських та рятувальників, які, як правило, першими прибувають на надзвичайні події. Вони повинні будуть пройти курс медичної підготовки, щоб отримати базові навички з надання допомоги постраждалим до приїзду медиків.
2. Поліпшення диспетчерської системи та створення колл-центру. Колл-центр буде використовуватися для надання всім бажаючим конфіденційних медичних консультацій, і буде функціонувати 24 години на добу.
3. Розширення мережі підстанцій ЕМД, що передбачає доведення кількості карет швидкої до реальної потреби пацієнта та оптимізацію мережі їх розміщення.
4. Додаткова підготовка лікарів та фельдшерів ЕМД. Медики пройдуть додаткове навчання (чотири модулі по п'ять днів), яке наблизить їх практичні навички до рівня західних стандартів. Крім цього, екстрена медична допомога буде стандартизована через введення західних протоколів на всіх рівнях.
5. Розробка навчальних програм для фахівців з догоспітальної допомоги, на основі яких буде створена посада парамедика (сьогодні це фельдшер з медицини невідкладних станів). Навчання парамедика буде займати три роки і прирівнюватися до отримання ступеня бакалавра. в Україні з'явиться також посада екстреного медичного техніка (водія), підготовка якого буде займати три тижні.
6. Створення в медичних установах країни відділень екстреної медичної допомоги, які будуть приймати пацієнта від бригади ЕМД і надавати йому допомогу.
Як зазначає автор, підготовка реформи збіглася з акціями протесту медиків ЕМД в кількох обласних центрах, пов'язана з відміною надбавок до зарплат. Адекватної реакції на вимоги співробітників ЕМД від МОЗ не послідувало.
Скрипник пише, що за оцінкою фахівців, реформа не пропонує нічого кардинально нового (крім парамедиків), а основною проблемою роботи ЕМД на сьогодні є проблеми з фінансуванням.
"Не секрет, що екстрена допомога потрапила у фокус тому, що не потребує в підготовці та прийнятті нових законів. Для її ефективної діяльності необхідні тільки нормальне фінансування і виконання планів, намічених кілька років тому", – уклала вона.
Нагадаємо, раніше заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк повідомив, що близько 50% витрат на охорону здоров'я в Україні фінансується з кишені пацієнта,. Він розповів журналістам, що якщо держава витрачає на охорону здоров'я близько 3% ВВП, то приблизно стільки ж витрачають пацієнти, оплачуючи медпослуги і купуючи ліки. Таким чином, загальні витрати на медицину в Україні можуть становити до 6% ВВП
Детальніше про нову реформу системи ЕМД читайте в статті Ольги Скрипник "Реформа ЕМД - плани є, грошей катма" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".