Суд наклав арешт на 12 літаків та чотири кораблі РФ, які працюють в окупованому Криму

Поділитися
Суд наклав арешт на 12 літаків та чотири кораблі РФ, які працюють в окупованому Криму © unsplash/snowjam
Захід суден до Криму через російські пункти пропуску є незаконним

Суд наклав арешт на 12 літаків російського авіаперевізника, які незаконно перевозили пасажирів з/до закритого пункту пропуску «Сімферополь-авіа», та чотири кораблі, що заходили до закритих портів та терміналів окупованого Криму. Арешт накладений за клопотанням Прокуратури автономної республіки Крим.

Встановлено, що для неправомірного перетину кордону російською авіакомпанією використовувались 12 пасажирських літаків марок Boeing та Embraer. Крім того, щонайменше 37 російських авіакомпаній здійснюють регулярні авіаперевезення до окупованого Криму. Такі дії розглядаються прокуратурою автономії як порушення норм міжнародного права та як дії, що підривають суверенітет України.

У липні 2014 року Україна припинила функціонування всіх портів окупованого Криму, гавані півострова закриті для міжнародного судноплавства. 

За останні роки істотно зменшилась кількість іноземних суден, які заходять до закритих портів Криму. Судна з провідних морських держав взагалі не заходять до закритих гаваней півострова. Натомість порушують законодавство  переважно судна під прапором Росії, інколи - Сирії, Єгипту, Лівану - тобто країн, з якими відсутня міжнародна співпраця на цьому напрямі.   

У рамках зазначеного провадження за клопотанням прокуратури автономії загалом накладено арешти на 236 літаків та 55 кораблів, які здійснювали регулярні пасажирські та інші перевезення до окупованого півострова, порушуючи норми міжнародного права та законодавство України.

Росія анексувала український півострів у 2014 році, і з тих пір Київ намагається повернути його дипломатичними зусиллями. Найбільшим наразі кроком з дипломатичної деокупації пів острова став київський саміт «Кримська платформа» 23 серпня 2021 року. У ньому взяли участь представники 46 держав, НАТО, ЄС, Ради Європи та ГУАМ. За підсумками саміту вони підписали Декларацію, закріпивши статус Кримської платформи як консультаційно-координаційного формату деокупації півострова. Підписанти погодилися з необхідністю посилення тиску на Росію, зокрема санкційного.

Про те, що саме Україна розраховує отримати від нового формату, читайте в інтерв'ю заступниці постійного представника президента України в Криму Таміли Ташевої журналісту ZN.UA Володимиру Кравченку «Ключове для мене — що буде після саміту Кримської платформи».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі