Справа Шеремета: Шевченківський суд поскаржився на акції протестів та обговорення провадження у соцмережах

У Шевченківському райсуді Києва заявили про втручання у діяльність суду присяжних під час розгляду “справи Шеремета”. У повідомленні про звернення до Офісу генпрокурора та Вищої Ради правосуддя пресслужба суду написала про акції на підтримку фігурантів справи та обговорення провадження у соцмережах.

“Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” 26 березня 2021 року суд присяжних Шевченківського районного суду м. Києва, що здійснює судове провадження у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета за обвинуваченням Антоненка А.С., Кузьменко Ю.Л. та Дугарь Я.С., звернувся до Вищої ради правосуддя та Офісу генерального прокурора з повідомленням про факти втручання в професійну діяльність суддів та вплив на суд присяжних при розгляді цього кримінального провадження”, - заявили у суді.

У пресслужбі заявили про те, що кожне засідання у “справі Шеремета” супроводжується масовими акціями протесту біля будівлі суду “під час яких порушується громадський порядок, відбуваються бійки, пошкоджується майно тощо”. Також у суді додали, що прихильники фігурантів справи, в соцмережах “гостро обговорюють хід розгляду справи”. 

“В публікаціях та коментарях звучать неоднозначні висловлювання на адресу суддів та присяжних, що мають характер погроз та закликів до розправи, з метою схиляння суду до прийняття рішення, необхідного певній групі осіб. До того ж з боку сторони захисту лунають висловлювання, які мають ознаки тиску”, - додали в суді.

Шевченківський суд закликав українців дотримуватися порядку під час судових засідань, не допускати висловлювань та поведінки, які суперечать вимогам закону та мають ознаки тиску на суд.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Суд знову залишив Андрія Антоненка в СІЗО

Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.

12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.

Печерський суд відправив Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Кузьменко та Антоненка взяв під варту без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваним обирав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав той вирок політично вмотивованим.

Апеляційний суд Києва залишив запобіжні заходу без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменко й Антоненка на поруки й аргументи захисту щодо хибності наданих слідством доказів.

Згодом Кузьменко пом'якшили запобіжний захід до цілодобового домашнього арешту, а Дугарь відправили під нічний домашній арешт. Обох зобов'язали носити електронні браслети.

У вересні Шевченківський суд приступив до розгляду справи по суті за участю присяжних.

Колеги Шеремета з "Української правди" також засумнівалися в озвученій поліцією версії щодо мотивів вбивства.

Колишній заступник генпрокурора Віктор Чумак визнав, що “справа Шеремета” є політично мотивованою, а на пресконференції за участю Авакова, Зеленського і Рябошапки фактично було порушено презумпцію невинуватості.