«Тиск на суд і прокуратуру»: колишній заступник генпрокурора назвав справу Шеремета політично мотивованою

Справа про вбивство журналіста Павла Шеремета - політично мотивована, а присутність на брифінгу президента Володимира Зеленського та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова - це певний тиск на прокуратуру і суд.

Про це колишній заступник генпрокурора Віктор Чумак заявив в інтерв'ю журналу "Тиждень".

За його словами, брифінг організував Аваков. На нього запросили президента Володимира Зеленського і тодішнього генерального прокурора Руслана Рябошапку.

«Тепер, на сьогодні здається точно, що це справа політично мотивована. Бо брифінг тисне на Авакова, на Зеленського і на Рябошапку. Аваков буде робити все можливе, щоб довести цю справу до обвинувального вироку. У своїх недавніх заявах він заявив, що переконаний, що вони винні. Само собою, що коли президент після цього заявив, що якщо це не підтвердиться, то будуть покарані. Хто? Аваков? Рябошапка вже покараний, він не генпрокурор. Аваков поки міністр внутрішніх справ. І тоді якісь дії повинні бути від президента», - пояснив Чумак.

Також він розповів, що присутність і публічні висловлювання перших осіб держави на брифінгу - це тиск на суд і прокуратуру.

«З огляду на нашу дійсність, наші суди і наша прокуратура працюють під страхом політичного і адміністративного тиску. Без сумніву. Не можуть політики брати участь в таких брифінгах», - вважає Чумак.

Крім цього, він перерахував неточності в справі Шеремета: «Експертиза зроблена за незатвердженою методикою, цього достатньо, щоб доказ було визнано неприпустимим. [...] Далі розбіжність зростання, ходи і так далі. Те, що я бачив, докази умовно допустимі. Але я не готовий це коментувати, тому що я не всередині справи. Ви теж правильно сказали, що там був брифінг, який задав політично вмотивований тон».

Також Чумак розповів, що 3 лютого 2020 року підписав постанову про продовження досудового розслідування справи, хоча він і не був заступником генпрокурора, який курирував поліцію, і не був в групі прокурорів у цій справі. Однак в той день, коли треба було продовжити розслідування, генерального прокурора не було на місці, а міг продовжити або він, або перший заступник Віталій Касько.

Чумак на питання про те, чому він вирішив продовжити розслідування, а не закрити справу через відсутність доказів, відповів, що необхідно було ще провести експертизи і досліджувати факти.

В Україні у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була «дестабілізація суспільно-політичної ситуації». Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.

28 вересня 2020 року справу Шеремета передали до суду, замовників і організаторів за час розслідування так і не встановили. Під час слідства журналісти, правозахисники і громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на хибність доказової бази, на якій ґрунтуються обвинувачення.

Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.