Соціологи розповіли, кому українці довіряють найбільше в умовах війни

Найбільшою довірою в Україні продовжують користуватися ЗСУ. Зокрема, за останній рік рівень довіри українців до Збройних сил зріс 72% до 96%. Про це свідчать результати опитування КМІС. 

Баланс довіри-недовіри до ЗСУ (тобто різниця між часткою тих, хто довіряє, і часткою тих, хто не довіряє) становить +96% (у грудні 2021 році цей показник становив +60%).

Далі йде довіра до президента України і до волонтерів. Зокрема, у грудні 2021 року 27% респондентів довіряли президенту (і баланс був від’ємним -23%, тобто було більше тих, хто не довіряв). Проте за рік цей показник зріс до 84%, а баланс наразі становить +80%. До волонтерів довіра українців зросла з 68% до 84%, а баланс покращився з +57% до +81%.  

Також соціологи звернули увагу на значне покращення довіри і до двох інших силових структур: довіра до СБУ зросла з 29% до 63% (баланс зріс з -7% до +54%), а до Нацполіції – з 30% до 58% (баланс зріс з -14% до +45%).

Крім того, значно покращилося сприйняття уряду та Верховної Ради. Довіра опитаних до уряду зросла з 14% до 52% (баланс зріс з -46% до +33%). У випадку парламенту, попри те, що загалом показники довіри не є високими, соціологи повідомлять про значне зростання рівня довіри: з 11% до 35%, а баланс зріс з -56% до +2%.

Цього року соціологи до переліку інституцій додали ще дві, які більшою мірою асоціюються із забезпеченням верховенства права в країні – це прокурори та суди.

Згідно з опитуванням, це єдині українські інституції, які мають негативний баланс довіри-недовіри і до яких українці ставляться найбільш критично.

Зокрема, судам довіряють 25% опитаних, не довіряють – 34% (решта не мають визначеного ставлення) (баланс становить -9%). А прокурорам довіряють 21% респондентів, не довіряють – 32% (баланс становить -11%).

У 2021 році у списку опитування не було аналогічних інституцій, тому соціологи не можуть прямо говорити про динаміку. Утім, у 2018 році в іншому опитуванні КМІС 12% респондентів заявили про довіру судовій системі, а 78.5% – не довіряли. На думку соціологів, швидше за все, порівняно з 2021 роком також відбулися покращення в ставленні до судів та прокурорів, хоча в українців все одно зберігається значний скепсис.

Згідно з результатами опитування, довіра до українських ЗМІ за останній рік зросла з 32% до 57% (баланс зріс з -7% до +43%).

Довіра респондентів до російських ЗМІ і раніше була відсутньою, але наразі ця відсутність стала ще більш виразною: з 3% до 1% зменшилася кількість тих, хто довіряє, а баланс знизився з -76% до -92%.

Також простежується деяке погіршення ставлення до церкви. Зокрема, частка тих, хто довіряє церкві, знизилася з 51% до 44%, а баланс знизився з +27% до +22%.

За результатами опитування українці стали більше довіряти звичайним людям у своєму населеному пункті – з 63% до 71% зріс показник довіри, а баланс покращився з 52% до 62%.  

Соціологи цього року також запитали респондентів про ставлення до переселенців: загалом 52% опитаних довіряють їм і лише 10% не довіряють (решта мають невизначене / байдуже ставлення). Баланс становить +41%.

Динаміка довіри до соціальних інституцій, % довіряють

КМІС

Динаміка довіри до соціальних інституцій, % баланс довіряють-не довіряють

КМІС

На думку соціологів, зростання довіри українців до політичного керівництва та до силових структур в умовах війни є ще одним свідченням згуртування у критичних обставинах, оскільки суспільна згуртованість є одним з ключових факторів успішного опору ворогові. 

«Важливо, що українці більше довіряють не лише ЗСУ, але і СБУ та Національній поліції, які виконують також дуже важливі функції. Важливим є не тільки покращення ставлення до президента, але й покращення сприйняття уряду та парламенту, оскільки ці інституції  відіграють важливу роль у процесах  організації життя країни в умовах війни, а також несуть відповідальність за реформування країни за європейськими зразками», - заявили у КМІС, при цьому, додавши, що необхідно звернути увагу і на значне «відставання» у довірі до прокурорів та судів, які є критичними елементами забезпечення верховенства права.

«Також це питання і до українських законодавців та урядовців розуміти, що після перемоги запит на верховенство права і справедливість лише актуалізується, тому треба діяти «на випередження» і зараз вирішувати проблеми», - зазначають соціологи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Соціологи розповіли, чи вірять українці у російські наративи «розколу» під час війни

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» протягом 4-27 грудня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, у межах, які контролювалися українською владою до 24 лютого 2022 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою до 24 лютого 2022 року, зокрема, АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% - для показників, близьких до 10%, 1,5% - для показників, близьких до 5%.

Соціологи також зазначають, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. При цьому, вони вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.