В інтерв'ю виданню "День" він сказав, розмежування повноважень прописано у статті 216 Кримінально-процесуального кодексу України, яка визначає підслідність кримінальних проваджень: у НАБУ - своя підслідність у ГПУ - своя.
"Поки не створено Державне бюро розслідувань, цю підслідність "тягне" Генпрокуратура. Тому ніякого дублювання повноважень немає. А що стосується протистояння, то це, скоріше, пов'язано з тим, що ГПУ протягом 25 років незалежності мала монополію на боротьбу з корупцією, але результат виявився таким, що все одно довелося створювати НАБУ і Антикорупційну прокуратуру", - зазначив він.
"Тому сьогодні, можливо, є певні ревнощі з боку Генпрокуратури. Раніше, буде сидіти прокурор чи ні, вирішував прокурор, а тепер є непідконтрольна структура у вигляді НАБУ, яка може будь-якого прокурора, в тому числі і генерального, якщо будуть достатні підстави з приводу вчинення правопорушень, притягати до відповідальності. Саме цей нюанс і надає пікантності відносинам НАБУ і ГПУ", - додав Ситник.
За його словами, Генпрокуратура рідко бере на себе повноваження НАБУ. "Іноді бувають такі випадки, але це не системне явище", - сказав він.
Про перші результати і складнощі роботи НАБУ читаєте в інтерв'ю Артема Ситника тижневику "Дзеркало тижня. Україна".