Систему "фізтехівської" освіти хочуть переорієнтувати з Росії на українські та західні виші

Історія з набором українських студентів на навчання до Московського фізико-технічного інституту викликала неабиякий розголос та неоднозначну реакцію.

Міністерство освіти і науки України вважає, що така діяльність, здійснювана в умовах війни співробітниками Фізико-технічного навчального-наукового центру Національної академії наук України, є "аморальною й заслуговує чіткої правової оцінки", адже йдеться про "потенційну втрату нашою державою найдорожчого – інтелектуального капіталу, який обслуговуватиме агресивну машину Російської Федерації".

НАНУ у відповідь оприлюднила свою заяву, зазначивши, що заява МОН "має провокативний і деструктивний характер, містить часом викривлену і навіть недостовірну інформацію".

На думку заступника міністра освіти і науки, доктора фізико-математичних наук Максима Стріхи, в нинішніх обставинах наукова й освітня співпраця з РФ можлива лише на рівні окремих міжособистісних контактів і недержавних структур, а державні організації співпрацювати не можуть.

"Сприяти сьогодні відпливу талановитих дітей, рекрутувати їх до країни, що веде проти України кровопролитну війну разом зі знавіснілою пропагандою, - це моральний злочин, тяжкий гріх", - сказав Стріха у коментарі DT.UA.

Заступник директора ФТННЦ НАНУ, доктор фізико-математичних наук Олександр Кордюк вважає, що наука має стояти над політикою, війнами, національними суперечностями. Він вважає недоцільним повністю відмовлятися від наукової співпраці з участю російських науковців, "якщо вона даватиме можливість зберегти українську науку в цей дуже складний час".

За його словами, НАНУ через Київське відділення МФТІ (пізніше "ФТННЦ") "використовувала МФТІ та "систему фізтеху" для підготовки своїх кадрів, а не навпаки".

Кордюк появнив, що ФТННЦ, який складається з п'яти кафедр у п'яти провідних київських інститутах НАНУ, є другою складовою "системи фізтеху", яка працювала на поповнення українських академічних інститутів.

"Очевидно, що ця система потребує сьогодні певних змін. Думаю, насамперед слід просто замінити МФТІ на українські виші, у першу чергу на КНУ та НТУ. Однак вважаю, що важливо спробувати розширити цю схему і посилати найкращих студентів на навчання в найкращі світові університети, такі як MIT, Harvard University, University of Cambridge", - сказав заступник директора ФТННЦ.

Він пояснив, що ФТННЦ діє "поступово", щоб не втратити 93 студентів, які навчаються зараз у Москві. Крім цих 93 студентів, які вступали до МФТІ через ФТННЦ, маючи намір повернутися в магістратуру в Україну, в МФТІ зараз навчаються 107 українських студентів, котрі вступили в самій Москві без жодних перспектив повернення.

"Стосовно "не повертаються". За 15 років близько 980 випускників ФТННЦ отримали дипломи в Києві з понад 1300 зарахованих на 1 курс, тобто близько 80%", - навів статистику Кордюк.

За його словами, ФТННЦ укладає контракт зі студентами та їхніми батьками, що зобов'язує студентів повертатися в магістратуру в Україну.

Як розповів DT.UA віце-президент НАН України Анатолій Загородній, наразі проводиться робота з переорієнтації діяльності ФТННЦ НАН України на спільну підготовку висококваліфікованих кадрів (насамперед магістрів) із провідними українськими університетами.

"Головне тут - зробити привабливим для талановитих випускників шкіл вступ до університетів, які готуватимуть магістрів спільно з ФТННЦ, і налагодити роботу зі студентами в такий спосіб, щоб їхній рівень не поступався "фізтехівському" (який направду в середньому дуже високий)", - зазначив Загородній.

За його словами, НАН уже надіслала до МОН пропозицію щодо переорієнтації діяльності ФТННЦ і спільної підготовки магістрів із українськими університетами.

Станіслав Вільчинський,завкафедрою квантової теорії поля фізичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, переконаний, що перенаправити студентів, які вступали через ФТННЦ НАНУ, на навчання до КНУ цілком можливо.

"У нас є досвід "системи фізтеху". З 2004 р. кафедри квантової теорії поля і ядерної фізики готують фахівців за поглибленими програмами спільно з Інститутом теоретичної фізики НАН України. Тобто, крім університетського курсу, студенти проходять навчання на академічній науковій базі. Закордонні колеги неодноразово відзначали високий рівень (зокрема математичний) підготовки наших студентів", - сказав Вільчинський.

Водночас цьогорічна вступна кампанія не порадувала: українські університети виконали державне замовлення з набору на фізичні спеціальності менш ніж на 60%.

Детальніше про проблеми підготовки фізико-технічних фахівців читайте у статті Лідії Суржик Рекрутовані мізки у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".