У Службі безпеки України заявили про те, що повідомили про підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї одеському активісту Сергію Стерненку, на якого тричі вчиняли напад. При цьому в СБУ стверджують, що справа перейшла в політично-інформаційну площину.
"Сьогодні, враховуючи матеріали справи та проведені експертизи, за погодженням з Офісом Генерального прокурора Сергію Стерненку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч.2 Кримінального кодексу України (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу)", - йдеться у повідомленні.
В СБУ заявили про те, що розслідування справи Стерненка нібито перейшло із суто юридичної площини в політично-інформаційну. За версією спецслужби, слідчі неупереджено підходять до розслідування будь-яких злочинів та керуються виключно нормами законодавства.
У повідомленні Служби безпеки йдеться про те, що згідно з матеріалами справи, можна говорити, що Іван Кузнєцов та Олександр Ісайкул намагалися залякати та нанести активістові тілесні ушкодження. Тому дії нападників кваліфікували за статтею 296 (хуліганство - ред.) Кримінального кодексу.
"Захищаючись, громадський активіст лівою рукою прикривався від ударів, а правою – завдавав удари ножем. Як наслідок, О.Ісайкул отримав різану рану передньої черевної стінки, а І.Кузнецов – проникаюче колото-різане поранення живота. Зазначаємо, що такі дії С. Стерненка можуть відповідати поняттю необхідна оборона", - зазначили в СБУ.
Однак, за версією спецслужби, під сумнів вищевказану версію ставлять нібито подальші дії Стерненка. В СБУ стверджують, що напад на активіста можна було вважати завершеним, коли Кузнєцов втік з місця злочину.
"Однак Стерненко побіг за Кузнецовим, наздогнав його і завдав декількох поранень, зокрема, удар ножем у серце, який і призвів до смерті. Тіло І.Кузнецова було знайдено майже за 100 метрів від місця першої сутички. Тобто заяви про те, що С.Стерненко поранив І.Кузнецова під час самооборони, а згодом жодних ран не наносив, не відповідають дійсності. Проведена під час досудового розслідування експертиза засвідчила версію про умисне вбивство", - запевняють в СБУ.
У спецслужбі також згадали про те, що Стерненко вдарив нападника нібито своїм ножем, а не тим, що відібрав у Кузнєцова та Ісайкула.
"Враховуючи вищезазначене, повідомлення про підозру у вчиненні злочину є вимогою закону, який діє незалежно від інформаційних кампаній і політичних переконань тих, хто його порушив. Так само, як і жодне розслідування не можете бути зупинене через патріотичні погляди його фігурантів", - додали в СБУ.
У свою чергу Сергій Стерненко, ще перед оголошенням йому підозри, повідомив про те, що один із нападників Олександр Ісайкул нібито мав отримати за напад 1 000 доларів. Однак, за словами активіста, слідство ця інформація не цікавила.
"Після нападу на мене Ісайкулу дали державну охорону. А мені відмовили. І Саша успішно втік з України 17.03.2019. Ну як втік. СБУ йому дала втекти", - написав активіст у Facebook.
При цьому Олександра Ісайкула досі не оголосили у розшук. За словами активіста, його клопотання з цього приводу прокурор проігнорував.
"Виїхав він у Молдову. Звідти до Німеччини, до далекого родича. А от щойно стало відомо з оперативних джерел, що Саша Ісайкул після інформації про його підозру та НЕоголошення у розшук втік у Російську Федерацію. Звідки його, звісно ж, ніхто не видасть. Але Сашу СБУ не шукає. "Шукає" мене, коли я не переховуюсь", - додав Стерненко.
Нагадаємо, у травні 2018 року на Сергія Стерненка напали неподалік від його будинку двоє зловмисників. Під час зіткнення активіст отримав ножове поранення руки, а один з нападників – смертельне поранення в область живота. Стерененко стверджує, що завдав поранення нападникам ножем, який відібрав у них же. Під час нападу на Стерненка був убитий 25-річний Іван Кузнєцов. Другого нападника – 30-річного Олександра Ісайкула поліція відпустила в статуті свідка. Зазначимо, що цей напад на Стерненка був вже третім.
У жовтні минулого року справу активіста передали до слідчого управління Служби безпеки, адже одеські поліцейські могли бути причетними до організації нападу.
У травні Стерненко вже приходив на допит в СБУ, під час якого його ознайомили з матеріалами справи про загибель одного з нападників на активіста Івана Кузнєцова. Також Стерненку повідомили про те, що у нього в цій справі статус потерпілого. Сам активіст припустив, що йому повинні були повідомити про підозру у навмисному вбивстві, і перешкодили планам активісти, які вийшли під стіни слідчого управління СБУ.
Колишній генпрокурор Руслан Рябошапка стверджував, що його просили "вплинути" на розслідування справи, щоб помститися активісту. А чинна генпрокурорка Ірина Венедіктова заявляла про те, що "підозра Стерненку буде в будь-якому випадку". Питання лише в тому, як кваліфікують справу: умисне вбивство або вбивство в рамках самозахисту.
Пізніше СБУ викликала Стерненка на допит 9 червня. Однак, коли активіст прийшов туди в призначену дату, Служба безпеки відмовилася його прийняти. Як зазначив сам Стерненко, "прийшов і поцілував ручку". Вранці 11 червня, до нього додому прийшла поліція з постановою про примусовий привід в СБУ до слідчого для вручення повідомлення про підозру.
Докладніше читайте в матеріалах оглядача ZN.UA Інни Ведернікової "Справа Стерненка. Хроніки реваншу" і "Підозра, що може підірвати Україну?"