Російський адвокат заявляє, що Крим для Путіна став ключем від влади

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Російський адвокат заявляє, що Крим для Путіна став ключем від влади
DT.UA запустило відео-проект "Календар" про людей, які живуть для інших.

Микола Полозов керував і досі керує групою адвокатів, які захищали наших моряків у Басманному суді Москви. Кримінальну справу не закрито, і моряки, з погляду російського законодавства, залишаються обвинувачуваними. Про це, а також про Росію, Україну, та про те, чому все це з нами сталося, Микола Полозов говорить в своєму інтерв'ю.

"Думаю, з Росією сталося те ж саме, що сталося з німцями наприкінці 20-х - початку 30-х років, - говорить Микола Полозов. - На мій погляд, це класичні симптоми Веймарського синдрому. Після розпаду Радянського Союзу настала свобода, прийшли 1990-ті й демократія. Але з ними прийшла й дуже серйозна економічна нестабільність. Люди втратили, практично, все. Таке буває, коли руйнуються імперії. І, якщо ви пам'ятаєте руйнування німецької імперії, гіперінфляція, що там була, й привела до влади крайні праві сили на чолі з Гітлером. Який потім ще раз занурив Німеччину в катастрофу. Приблизно такі самі процеси відбувалися і в Росії".

"Після нездорового президента Єльцина, на тлі злиднів, безробіття, розгулу бандитизму, терактів і війни на Кавказі в Росії був запит на такого собі лідера, який зможе вивести країну з хаосу, - продовжує адвокат. - Були різні кандидати в наступники. І покійний уже генерал Лебідь, і багато інших, але, врешті-решт, російська влада зупинила свій вибір на Путіні. Підтримка його народом на той момент була колосальна. Весь перший термін до 2004 року абсолютно всі росіяни його підтримували. Бо він зумів закінчити війну в Чечні. Якою ціною - це мало кого хвилювало. Він зміг приборкати олігархів, які на той момент, фактично, диктували російській владі й суспільству свою волю. Але головне - він зумів повернути росіянам те, що вони втратили з розпадом СРСР: відчуття гордощів за свою країну. І це було критично важливо. Того ж самого колись хотіли й німці".

"Так збіглося, що прихід до влади Владіміра Путіна наклався на позитивну економічну кон'юнктуру, пов'язану з різким зростанням цін на енергоносії, - уточнює Полозов. - І ось цей дощ із грошей для росіян зійшовся з імпринтингом на Владіміра Путіна. Політтехнологи, звісно, попрацювали, і у свідомості суспільства психологічно склалося приблизно так: "Де Путін - там добре". Так і тривало без будь-яких серйозних потрясінь до кінця нульових років, потім прийшов Медведєв, який - той самий Путін, але наче й не Путін. Але точка біфуркації настала, коли Путін заявив, що піде на третій термін. Розумна частина суспільства усвідомила, що ніякої демократії в Росії давно немає. Що влада захоплена вихідцями зі спецслужб, і, по суті, вони самі вже є владою. Відбулася тісна спайка бандитів і тих, хто повинен їх ловити. Але вже було пізно. Навіть багатотисячні мітинги в Москві не привели ні до чого, крім зміцнення режиму".

"Інше питання в тому, що модель, побудована на сировинній економіці, неефективна, - упевнений юрист. - Сьогодні ціни на енергоресурси одні, а завтра - інші. І якщо країна нічого не робить, а тільки видобуває й продає, - це бананова республіка. І, звісно ж, економіка Росії (з урахуванням тиску на неї силового апарату та зовнішніх чинників) з кінця "нульових" повільно пішла вниз. Для того, щоб надалі подовжити легітимність свого перебування при владі, Путіну знадобилося укласти новий суспільний договір із населенням Росії. Як це можна було зробити? Так само, як це робив Гітлер: захоплювати сусідні країни. Вести маленькі переможні війни, які приводитимуть до якогось позитивного результату.

Пробою була, безумовно, Грузія. Не отримавши жорсткої відповіді з боку Заходу, Путін зрозумів, що він зможе подовжити легітимність перебування при владі, тільки якщо продаватиме суспільству свою мниму велич. І цією мнимою величчю став Крим. Скориставшись нестабільною ситуацією в Україні, заздалегідь провівши в Криму досить серйозну підготовчу роботу, зіграли історію "Крим наш". А всі наступні події, чи то Донбас, Сирія чи Венесуела, - це спроби Путіна підвищувати ставки на зовнішньополітичному контурі, відіграючи можливість повернення до предметного розгляду кримського питання" - завершив Микола Полозов.

DT.UA запустило відео-проект "Календар" про людей, які живуть і працюють для інших. Проект – це своєрідна спроба допомогти суспільству заглянути в себе, розібратися в смислах і цінностях, спробувати почути себе і заново почати будувати майбутнє. Проект розвивається двома мовами – російською і українською.

Повну відео-версію інтерв'ю дивіться тут

Повну друковану версію інтерв'ю читайте тут

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі