У понеділок Україна затамувала дихання напередодні можливого введення військового стану. Рішення про винесення питання на голосування парламенту було прийнято сьогодні після опівночі, після того, як Росія атакувала російські кораблі в Керченській протоці, які прямували в порт Маріуполя.
Що трапилось в Керченській протоці
Вранці в неділю, 25 листопада, з'явилась інформація в акваторії Азовського моря російський прикордонний корабель "Дон" протаранив рейдовий буксир Військово-морських сил України "Яни Капу", який здійснював плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполя. В переході брали участь малі броньовані артилерійські катери ВМС "Бердянськ" і "Нікополь", які теж потрапили у пастку. Внаслідок тарану було пошкоджено головний двигун, обшивку та леєрне огородження буксиру, втрачено рятувальний плотик.
Однак тараном не обійшлося, російські кораблі і катери почали переслідувати українські судна та обстріляли корабельну групу ВМС ЗСУ і поранили українського військовослужбовця. Через отриманих ушкодження бронекатер "Бердянськ" втратив хід та був захоплений російськими прикордонниками. Згодом у мережі з'явилось відео обстрілу, на якому росіяни брутально закликають "давити" українські судна. На буксир взяли і бронекатер "Нікополь", таким чином всі українські кораблі опинились у руках росіян. Під час нападу та обстрілів шестеро українських військових отримали поранення, а в російський полон потрапили 23 українці.
У головному штабі збройних сил України заявили, що про перехід кораблів російську сторону було повідомлено заздалегідь, відповідно до норм міжнародного права щодо забезпечення безпеки судноплавства.
Реакція України
По обіді Командування ВМС України підтвердило інцидент, а ввечері президент України заявив про скликання Військового кабінету у зв'язку з подіями на Азові. Щоправда його проведення кілька разів переносили, і він розпочався аж опівночі.
Президент Порошенко виступив із заявою про необхідність введення воєнного стану на 60 днів. При цьому він запевнив, що введення військового стану не передбачає обмеження громадянських прав і свобод, загальної мобілізації та ведення будь-яких наступальних дій для звільнення окупованих територій.
Для прийняття рішення Верховна Рада збереться уже в понеділок о 16:00. Засідання буде закритим, а постанова президента, яку він вносить до парламенту, до її прийняття, негласною. Таким чином на разі невідомо, торкнеться надзвичайний стан сієї країни, чи лише окремих областей, а також що він передбачатиме.
Загалом введення воєнного стану може мати різні наслідки, впритул до обмеження роботи ЗМІ, евакуації певних населених пунктів, а, головне, перенесення виборів (в першу чергу президентських, які заплановані на березень наступного року.
Врешті Національна поліція та Державна прикордонна служба уже перейшли на посилений режим роботи, а військових та СБУ приведено у бойову готовність.
Тим часом в економіці
Хоча голова Національного банку України Яків Смолій пообіцяв, що у випадку введення в Україні воєнного стану, це ніяк не вплине на роботу банківської системи України, але вранці керівників банків уже зібрали на екстрене засідання, де запевняли, що банківській системі нічого не загрожує, а введення фінансових обмежень на виведення грошей за кордон, чина зняття готівки з банківських рахунків – це все міфи. І хоча зовні банківський сектор ще наче стабільний, але керівники банків оптимізм НБУ не поділяють
Міжнародна реакція
Ще до засідання РНБО Україна повідомила членам НАТО, ЄС, G7 і РБ ООН про російську атаку на Азові. Зокрема звернулася до Ради Безпеки ООН з вимогою провести екстрене засідання, яке призначили на ранок понеділка (18:00 за українським часом)
Впродовж дня президент Порошенко провів низку телефонних розмов із світовими лідерами, у яких просив підтримати Україну та вплинути на Росію. Зокрема про підтримку української сторони вже висловились Ангела Меркель, Дональд Туск, Анджей Дуда та інші. При цьому Петро Порошенко та Генеральний Секретар НАТО Йенс Столтенберг домовився про термінове скликання надзвичайного засідання Комісії Україна-НАТО через агресію Росії.
Спеціальний представник Державного департаменту США Курт Волкер проіронізував на тему, що Росія звинуватила Україну в провокація після того, як Азовському морі кораблі ФСБ
Що ж з українськими моряками
У російському полоні зараз перебувають 23 українських військових із трьох захоплених кораблів. Як заявила уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова, троє знаходяться у 1-й Керченській лікарні в анексованому Криму, а інших помістили в СІЗО . Зокрема російські ЗМІ уже повідомили прізвища госпіталізованих: Артеменко Андрій Анатолійович (1994 р.н), Сорока Василь Вікторович (1991 р.н.) та Ейдер Андрій Дмитрович (1999 р.н.).
Водночас постійний представник президента України в Криму Борис Бабін заявив, що кількох моряків, які отримали поранення під час захоплення Росією українських суден в Азовському морі, уже вивезли до Москви.
Як заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, згідно з Женевською конвенцією 1949 року, захоплені Росією українські моряки є військовополоненими. Також він додав, що Україна буде шукати мирний спосіб вирішення ситуації, проте залишає за собою право на самозахист.
Тим часом в РФ уже заявили, що захопленим українським морякам загрожує "кримінальна справа" через нібито "незаконний перетин кордону".
Зазначимо, що російська сторона досі говорить лише про трьох поранених, хоча згідно з інформацією українського командування, поранення отримали шість моряків.
А тим часом у Кремлі
У понеділок, 26 листопада, Росія офіційно звинуватила Україну в порушенні правил мирного проходу в морі. Українську владу в чергове назвали "режимом" і звинуватила в тому, що країни Заходу протегують Києву, назвавши атаку російських прикордонників на українські кораблі і захоплення трьох суден з екіпажами "ретельно продуманою і спланованою провокацією".
До цього вже цілий ранок російські чиновники назвали дії України "вторгненням в російські територіальні води". А міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про те, що країну вже не хвилюють можливі санкції за атаки РФ на українські судна в Азовському морі.