Режим воєнного стану: що це значить

Сьогодні, 26 листопада, Верховна Рада в 16:00 збереться на позачергове закрите засідання, де буде розглядати питання про введення воєнного стану в країні. Поки не відомо, чи буде він стосуватися всієї країни або окремих регіонів. Голова Національного банку України Яків Смолій під час засідання Ради національної безпеки і оборони України вже заявив, що воєнний стан ніяк не вплине на роботу банківської системи України, але українців все ж чекають деякі обмеження. DT.UA зібрало інформацію, що означає введення воєнного стану для українців.

Режим воєнного стану в Україні регламентується прийнятим у 2015 році законом "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно з законом: Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, а також тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Введення воєнного стану передбачено указом президента України, який затверджується Верховною Радою України протягом двох днів. Після затвердження парламентом указу президента, його негайно публікують у ЗМІ і він вступає в силу.

Після його затвердження військове командування отримує право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану. Таке право отримують Генеральний штаб Збройних Сил України, Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України, командування видів Збройних Сил України, командування сил спеціальних операцій Збройних Сил України, командування десантно-штурмової військ Збройних Сил України, управління оперативних командувань, командири з'єднань і військових частин Збройних сил України.

Скасовується дія воєнного стану указом президента, який може бути прийнятий за пропозицією РНБО або Верховної Ради.

На час воєнного стану може вводитися низка обмежень:

- посилена охорона об'єктів;

- трудова повинність для працездатних для виконання робіт з ліквідації НС або суспільно корисних робіт;

- підприємства будь-якої форми власності можуть використовуватися для потреб оборони;

- примусово можуть відчужуватися приватне чи комунальне майно;

- комендантська година;

- особливий режим в'їзду і виїзду, обмежуватися пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;

- обмеження руху автомобілів;

- перевірка документів, в разі необхідності – огляд речей, машин, вантажів, службових приміщень і житла;

- заборона на проведення мирних зборів, мітингів, демонстрацій, інших масових заходів;

- заборона або обмеження на вибір місцезнаходження або проживання;

- заборона на передачу інформації через комп'ютерну мережу;

- заборона на торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними або речовинами, алкоголем;

- особливий режим у сфері виробництва та продажу медзасобів з наркотичними засобами у складі;

- заборона на зміну місця проживання військовозобов'язаних без дозволу військового комісара або підрозділу СБУ, розвідки;

- зобов'язання для громадян і юридичних осіб поселяти у себе військових;

- може проводитися евакуація населення;

- можуть вводитися норми щодо забезпечення населення продовольством;

- можуть усуватися з посад керівники підприємств, організацій за невиконання норм закону про воєнний стан;

- можлива заборона діяльності політичних партій, громадських організацій, якщо вони загрожують суверенітету, національної безпеки України, її незалежності і територіальної цілісності, а також життя громадян;

- контроль за роботою підприємств зв'язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, які військові можуть використовувати для роз'яснювальної роботи серед військ і населення;

Що не можна на час воєнного стану:

- під час воєнного стану не можуть проводитися вибори президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування. Також не можна достроково припинити повноваження парламенту чи місцевих рад, вносити зміни в Конституцію, проводити референдуми.

- заборонено створення на території, де діє воєнний стан, спеціальних або особливих судів. Правосуддя можуть здійснювати тільки суди, створені у відповідності з Конституцією.

- не можуть обмежуватися базові права людини і громадянина. Зокрема, не можна обмежувати право на рівність, право на життя, свободу та особисту недоторканність, право на житло, право на захист судом, продовжує діяти презумпція невинності.

- не можна використовувати працю громадян на безоплатній основі – робота для потреб оборони повинна оплачуватися, як в мирний час. Майно, вилучене під час воєнного стану, після закінчення дії воєнного стану повинно бути повернуто власнику. Але якщо ж майно прийшло в непридатність, відшкодування збитків потрібно домагатися через суд.

Діяльність президента і Верховної Ради в умовах воєнного стану:

- президент здійснює загальне керівництво впровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану;

- президент здійснює стратегічне керівництво Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами через Генеральний штаб Збройних Сил України;

- визначає порядок проходження військової служби;

- у разі закінчення строку повноважень Президента України під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного Президента України, обраного після скасування воєнного стану;

- повноваження Президента України, передбачені Конституцією України, в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені;

- Верховна Рада України в разі введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях працює у сесійному режимі і не може бути розпущена.

Напередодні російські прикордонники атакували і захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських Збройних сил України. Усі три судна внаслідок обстрілу росіянами втратили хід. Поранення дістали шестеро українських моряків з 23 членів екіпажів.

Перед цим російський корабель протаранив рейдовий буксир "Яни Капу", який у супроводі бронекатерів "Бердянськ" і "Нікополь" прямував з Одеси до Маріуполя. Унаслідок тарану пошкоджено головний двигун, обшивку та леєрну огорожу буксира, втрачено рятувальний плотик.

Командування ВМС ЗСУ наголошує на тому, що про перехід повідомлялося заздалегідь, відповідно до норм міжнародного права щодо забезпечення безпеки судноплавства. У ФСБ Росії стверджують, що жодних повідомлень не отримували, і пояснюють агресію нібито "захистом державного кордону".

Україна ініціювала екстрене засідання Ради Безпеки ООН у зв'язку із ситуацію в Азовському та Чорному морях. Своэю чергою в РФ також вимагають скликання Ради безпеки ООН 26 листопада та традиційно відхрещуються від причетності до ескалації на Азові. Засідання Ради Безпеки ООН призначено на 11:00 (18:00 за Київським часом).

Президент Порошенко скликав Військовий кабінет, вночі з 25 на 26 листопада відбулося екстрене засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), на ньому Порошенко ініціював запровадження в Україні воєнного стану строком на 60 днів. На 16:00 заплановане позачергове закрите засідання Верховної Ради щодо введення в країні воєнного стану.

Українські правоохоронці переходять на посилений режим несення служби, ЗСУ та СБУ приведені в повну бойову готовність, у море вийшли кораблі Військово-морських сил України.

Свою оцінку ситуації в Азовському та Чорному морях також дали міжнародні організації і зовнішньополітичні відомства країн-партнерів України.