Річниця "референдуму" у Криму: анексія залишається викликом міжнародній безпеці – декларація ЄС

У п'яту річницю незаконного "референдуму", унаслідок якого український Крим було анексовано Росією, Європейський Союз нагадав про невизнання його результатів і підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.

Позиція ЄС викладена в декларації голови європейської дипломатії Федеріки Могеріні від імені блоку щодо ситуацію в Криму і Севастополі, повідомляє "Європейська правда" із посиланням на відповідь прес-служби Європейської служби зовнішніх дій.

"Анексія залишається прямим викликом міжнародній безпеці, що має серйозні наслідки для міжнародного правопорядку, який захищає територіальну цілісність, єдність та суверенітет усіх держав", - йдеться в декларації.

При цьому ЄС залишається прихильником політики невизнання окупації українського півострова та санкційного тиску на Росію. І закликає держави-члени ООН розглянути аналогічні заходи щодо невизнання у відповідності до резолюції 68/262 Генеральної Асамблеї ООН.

У декларації Євросоюзу також згадується незаконна атака РФ на корабельну групу ВМС України в Керченській протоці в листопаді минулого року.

"Необґрунтоване застосування сили Росією проти України 25 листопада 2018 року є нагадуванням про негативні наслідки незаконної анексії Кримського півострова для регіональної стабільності", - наголошується в декларації.

У ній також міститься заклик до Росії негайно звільнити 24 українських військовослужбовців, судна та обладнання. І забезпечити безперешкодне та вільне проходження суден Керченською протокою і в Азовському морі.

"Незаконні обмеження такого проходження суден мають негативні економічні наслідки для портів України в Азовському морі й у всьому регіоні", - наголосили в Євросоюзі.

Крім цього, Євросоюз засуджує будівництво Керченського мосту,що з'єднує анексований український півострів із материковою частиною РФ, без згоди України та називає його ще одним порушенням суверенітету і територіальної цілісності країни. Не визнає ЄС і проведення країною-агресором перевиборів президента РФ в анексованому Криму.

Євросоюз також засуджує триваючу посилену мілітаризацію Криму, що негативно впливає на ситуацію з безпекою в Чорноморському регіоні, і висловлює стурбованість у зв'язку з погіршенням ситуації з правами людини на окупованій території. Зокрема, порушенням прав кримських татар, закриттям кримськотатарських ЗМІ і забороною діяльності Меджлісу кримськотатарського народу.

"ЄС очікує від Росії скасування цих рішень та припинення тиску на кримськотатарську спільноту. Кримським татарам, українцям і всім етнічним і релігійним громадам на півострові повинна бути забезпечена можливість зберігати та розвивати свою культуру, традиції культурної спадщини, освіту та самобутність", - наголошується в документі.

ЄС також повторює свій заклик до негайного звільнення українських політв'язнів Олега Сенцова, Едема Бекірова, Олександра Кольченка, Миколи Семени, Володимира Балуха, Еміра-Усеїна Куку й усіх незаконно затриманих у Криму та засуджених із порушенням міжнародного права.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум щодо статусу Криму. Президент Російської Федерації Володимир Путін за два дні оголосив про так зване "приєднання" українського півострова до РФ. Світова спільнота не визнала результати голосування на незаконному "референдумі".

Дипломат, юрист-міжнародник Максим Кононенко у своїй статті для DT.UA пише, що російська окупація Криму - це надовго. На його думку, щоб надовго не перетворилося на назавжди, Україна повинна протиставити російському агресору послідовну, системну та консолідовану політику невизнання, розраховану на далеку перспективу.

Докладніше про необхідність активізації зусиль у цьому напрямку читайте в статті Максимам Кононенка "П'ять років окупації Криму: у пошуках політики невизнання" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".