"Для нас важливо, щоб залишалась можливість бодай 1-2 предмети вивчати материнською болгарською мовою. Які саме предмети – не так важливо. Тут значимою є саме можливість вивчати болгарську, збільшувати словниковий запас та покращувати граматику", – сказав Радев.
У відповідь Гриневич зазначила, що чинна редакція мовної статті Закону "Про освіту" повністю дозволяє запровадити таку модель, а також представила Президенту Дорожню карту імплементації мовної статті Закону України "Про освіту".
"Після отримання висновку Венеційської комісії ми підготували детальну дорожню карту імплементації мовної статті. Зокрема, там представлено сам висновок Комісії та попередня редакція мовної статті до проекту нового закону "Про загальну середню освіту". Ми пропонуємо гнучкий підхід до імплементації, що дозволить виробити індивідуальні моделі, які враховуватимуть особливість навчання кожної національної меншини, що проживають в Україні", – розповіла міністр.
Вона наголосила, що зараз найважливішим є питання якісної підготовки вчителів, що зможуть навчати дітей материнською мовою.
"Для нас важливий виклик – забезпечити школи, де навчаються мовами національних меншин, фаховими вчителями. Вже зараз в межах наших двосторонніх домовленостей в Україні працює декілька вчителів з Болгарії, які є носіями мови та мають відповідну освіту. Також маємо покращити навчання вчителів в українських університетах", – додала Лілія Гриневич.
Також в рамках візиту міністра до Болгарії було підписано Декларацію про забезпечення прав осіб, які належать до болгарської національної меншини та проживають на території України, вивчати рідну мову та навчатися рідною мовою. Згідно з текстом поряд із вивченням державної мови болгарська меншина матиме необхідні умови для вивчення та навчання рідною. Сторони окремо підтвердили важливість вивчення державної мови "як чинника інтеграції країни та суспільної згоди через розширення вживання державної мови у навчальному процесі, зокрема шляхом збільшення часу навчання державною мовою".
Закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня 2017 року. Згідно ст. 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову. З 5-го класу діти будуть починати вчитися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, то нею можливе викладання однієї або декількох дисциплін.
У свою чергу Венеціанська комісія не підтримала звинувачення Угорщини у звуженні прав нацменшин у статті про мову навчання в законі "Про освіту", проте рекомендувала Україні продовжити перехідний період до повноцінного застосування мовної статті. Натомість голова МЗС Угорщини Петер Сіярто наполягав на перегляді Угоди про асоціацію Україна-ЄС, оскільки, на його думку, новий освітній закон порушує її принципи.