Поширення особистих даних потерпілої від насильства у Кагарлику – реакція Комісії з журналістської етики

Комісія з журналістської етики відреагувала на поширення українськими медіа фото та імені дівчини, у зґвалтуванні якої підозрюють двох поліцейських Кагарлицького відділу поліції. Поширення персональних даних потерпілої без її згоди неприпустимо, наголошують у комісії.

У п'ятницю, 26 травня, у вечірньому випуску ТСН на телеканалі "1+1" вийшов сюжет під назвою "Резонансна справа". Висвітлену у ньому інформацію також було опубліковано на сайті та сторінках ТСН у соціальних мережах.

У сюжеті без згоди потерпілої називаються її ім'я, адресу та село, в якому вона проживає, сімейний стан і дані про захворювання дитини. Журналіст "1+1", автор сюжету, знімав обличчя матері дівчини, попри прохання жінки не робити цього та відмову давати коментар.

Він також опитав односельців потерпілої, аби "зібрати характеристику" на неї. В сюжеті не подаються титри, коли показують матір, і в глядача може скластися враження, що це сама потерпіла.

Викладену у сюжеті інформацію поширила велика кількість українських ЗМІ. Деякі медіа також детально розповідали про сімейний стан дівчини та знущання, яких потерпіла зазнала у поліцейському відділку – подробиці взяли зі сторінки її адвоката у Faceboook. А сайт видання "КП в Україні" розмістив у матеріалі, присвяченому подіям у Кагарлику, фото дівчини. Згодом світлину заблюрили.

"Комісія журналістської етики дійшла висновку, що журналістський матеріал містить порушення статті 3 (Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини) та статті 18 (Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов'язаних з дітьми) Кодексу етики українського журналіста. Ці ж статті Кодексу порушили й інші ЗМІ, які поширили інформацію ТСН або давали власні матеріали, в яких розкривалися персональні дані потерпілої", - йдеться у рішенні.

Згідно ч.5 статті 296 Цивільного кодексу України, ім'я потерпілого чи потерпілої може бути оприлюднене лише за його або її згодою. Виняток становлять лише ті справи, в яких до особи існує суспільний інтерес. Однак насильство у Кагарлику до переліку таких справ не відноситься і підстав для оприлюднення персональних даних потерпілої немає.

"Комісія також засуджує факти збирання інформації про потерпілу в знайомих та односельчан, вважає їх неприйнятними і такими, що завдають додаткової травми потерпілій. Будь-яка характеристика (навіть негативна) потерпілої не може бути виправданням насильства з боку поліцейських", - додається у рішенні.

Комісія солідаризується із заявою Моніторингової місії ООН з прав людини щодо необхідності "вжити швидких та ефективних заходів для зміни культури поліції, яка, очевидно, все ще вважає жорстоке поводження прийнятним".

І закликає українські медіа змістити фокус уваги з особи потерпілої на ситуацію із насильством з боку поліції, приділяти належну увагу висвітленню таких неприйнятних фактів в системі правоохоронних органів, їх розслідуванню та питанням реформи поліції. Бо саме це має викликати суспільний інтерес.

Комісія також звертає увагу, що поширення надто великої кількості подробиць про злочин, хто б їх не озвучував, є невиправданим та неетичним, оскільки такі подробиці можуть завдавати додаткової травми постраждалій.

Публічній критиці факти оприлюднення персональних даних потерпілої в сюжеті ТСН та поширення їх іншими ЗМІ піддала і низка українських журналістів.

Керівництво новинної служби "1+1" на запит комісії по коментар поки що не відповіло.

Нагадаємо, 26 травня Голосіївський районний суд Києва відправив під арешт на два місяці поліцейських з Кагарлика – Миколу Кузіва і Сергія Сулиму. Їх затримали напередодні за підозрою у зґвалтуванні та катуванні людей.

Як з'ясувалось, у ніч з 23 на 24 травня правоохоронці застосовували тортури до 26-річної жінки, яку запросили до відділку як свідка у справі про крадіжку майна, та чоловіка. Поліцейські застосовували кайданки, дубинки та протигаз, стріляли над головами жертв із табельної зброї, та декілька разів зґвалтували жінку. У чоловіка через побиття зламані ребра та ніс, йому також загрожували зґвалтуванням.

Державне бюро розслідувань відкрило справу за статтями 152 (зґвалтування), 127 (катування) та ч.2 статті 365 (перевищення службових повноважень) КК України. Зловмисникам загрожує до десяти років ув'язнення.

Голова НПУ Ігор Клименко відсторонив від виконання службових обов'язків підозрюваних та керівництво відділу, а також прийняв рішення про розформування підрозділу і переатестацію всього особового складу Кагарлицького ВП. Тимчасово відділком керуватимуть співробітники обласного управління поліції на чолі з помічником начальника ГУНП Дмитром Литвином.

Докладніше читайте у статті Олени Подолян "Союз насильства і системи" для ZN.UA.