Підтримати
Впродовж двох місяців Україна посилала сигнали про свої наміри відновити контроль над Херсоном в ході великого контрнаступу, який би став поворотним моментом на користь Києва у війні проти Росії. Але яким буде цей поштовх? Це досі загадка.
Тим часом, російські війська посилюються і закріплюються, - пише Politico. Українські чиновники вже досить довго говорять про те, що доля війни буде вирішена на півдні. Останнім часом відбулося кілька загадкових ударів по російських військових об’єктах, розташованих далеко від лінії фронту. Зокрема, два вибухи прогриміли на авіабазі в Криму у вівторок. І все це натякає, що контрнаступ почався.
Зараз в руках України зброя з усієї Північної Америки і Європи на мільярди доларів. Але чи вистачить її? І яка кількість зброї була б достатньою? Деякі з цих видів озброєння, зокрема американські установки HIMARS, дозволили Україні завдавати удари по російських позиціях навколо окупованого Херсона. Але російська армія відповідає схожим чином. Тож жорстокий глухий кут на півдні зберігається. А піхота з обох сторін ховається у своїх окопах замість того, щоб йти вперед.
Херсон, розташований на правому березі Дніпра, - це ворота для російського наступу на захід до критично важливого порту в Одесі. Російські війська окупували значну частину Херсонської області ще на початку війни, але не змогли просунутися далі на захід через український опір. Той факт, що Україна зберегла контроль над Одесою і кількома іншими портами в Чорному морі, дозволив деяким суднам вивезти українське зерно. Це дало Києву гостро необхідну економічну підтримку.
Але розмови України про довгоочікуваний контрнаступ, його повільні темпи і деякі загадкові рішення дивують навіть найбільш уважних аналітиків, які стежать за російсько-українською війною. Вони дивуються, куди подівся обіцяний український імпульс. Може це обман, який Київ використав, щоб збити з пантелику російські сили? Чи це індикатор того, що Україні наразі бракує вогневої сили, щоб позбавити Москву контролю над ключовим регіоном і виснажлива битва, яка буде супроводжуватися постійним обміном територій, неминуча?
«Навіщо всі ці публічні розмови про Херсон? Скажу чесно, я не знаю. Але мене це зводить з розуму. Відверто кажучи, з військової точки зору, це не має ніякого сенсу. Тому що якщо ви український військовий командир, ви б обрали бій з 7 російськими батальйонно-тактичними групами, які стояли на півночі Херсону місяць тому, а не з 15-20, які стоять там зараз», - сказав військовий аналітик і директор компанії Rochan Consulting Конрад Музика.
Водночас, він зауважив, що російські втрати ослабили силу цих батальйонів. А катастрофічний наступ Росії на Київ у лютому і березні показав, що відправка кількох тисяч солдатів до цілі без попереднього ослаблення ворожої оборони - це програшна ідея. І українська сторона зауважила це. Нещодавні удари по трьох мостах через Дніпро зробили їх «непридатними для ремонту» і серйозно підірвали російські можливості присилати підкріплення в Херсон, - сказала прес-секретар Південного оперативного командування ЗСУ Наталія Гуменюк.
«Удари, завдані по цих мостах, роблять їх непридатними для руху важкої техніки», - сказала вона.
Видання нагадує, що українські сили розбили Антонівський міст, останню і найбільшу артерію, яка сполучає два берега Дніпра у Херсоні. Але після успішних ударів не було значних наступальних дій. Українські сухопутні сили в області майже не рухалися. А деякі повідомлення пояснювали, що вони залишилися в окопах через російські обстріли. Південне оперативне командування ЗСУ стверджує, що визволило десятки містечок і сіл на півночі Херсонської області. Але в цих регіонах російський опір був незначний. Аналітики стверджують, що відвоювати решту області буде значно важче.
Але обидві сторони переживають труднощі. Хоч Україна не може наступати так сильно, як того вимагає момент, вона знищила російську логістику. І це теж підриває амбіції Кремля.
«Навіть якщо Росія зможе якось полагодити мости, вони так і залишаться головною уразливістю для Кремля», - йшлося в оцінках британської розвідки за 13 серпня.
Тисячі російських солдатів залежать від забезпечення, яке здійснюється через дві понтонні переправи.
«Через обмеження ланцюга поставок, розмір запасів, які Росія змогла накопичити на правому березі Дніпра, буде ключовим фактором, який визначить стійкість військ», - йшлося в британських оцінках.
У російській війні проти України витіснення навіть невеликої кількості сил з оборонних позицій було одним з найскладніших аспектів. Армія Москви продемонструвала готовність поливати своєю кров’ю кожен метр території на Донбасі, який їй вдалося захопити за шість місяців. Для України це завдання не буде легшим. І досі не зрозуміло, чи українській армії вистачить військ і артилерійських снарядів, щоб це зробити.
Велика Британія почала тренувати тисячі українських піхотинців на півдні Англії. А ще низка країн, серед яких Канада, Швеція, Фінляндія, Данія, Нідерланди і Нова Зеландія, пообіцяли, що скоро теж займуться підготовкою українських військових. Але цей план передбачає лише тритижневу базову підготовку піхоти для вивчення основ тактики і переміщень. І це дасть новобранцям певні поверхневі знання про жорстокість реальності, з якою вони зіштовхнуться, але не більше. 11 серпня на зустрічі в Копенгагені 26 країн Заходу і ЄС пообіцяли виділити 1,5 мільярда доларів на військову допомогу Україні. Ці гроші здебільшого призначені на забезпечення артилерією і боєприпасами.
Тим часом, Росія впродовж останніх тижнів перекидала війська з півдня Харківської області і Донецької області на південь, щоб посилити свої оборонні позиції навколо Херсону. Таким чином, вона підвищила кількісну перевагу в живій силі і техніці, яка існувала і до того. Politico нагадує, що майже вся Херсонська область була окупована в перші дні вторгнення. Вона займає стратегічно важливе положення біля анексованого Криму. З того часу російські війська зміцнили свої лінії фронронту, а впродовж останніх тижнів розбудували оборонні позиції, очікуючи українську атаку. Але в Херсоні загарбникам все ж не було комфортно через глибоким неприйняттям місцевими мешканцями і сильним партизанським опором.
Попри це, Росія планує провести так званий «референдум» в Херсоні всередині вересня, щоб оголосити регіон своєю територією. Тож якщо Київ хоче не допустити це незаконне голосування, йому варто поквапитись. Експерт Національного інституту стратегічних досліджень України Микола Бєлєсков сумнівається, що будь-який український наступ буде відбуватися швидко через нестачу важкого озброєння. На його думку, Київ буде «повільно й методично» виснажувати російські сили, щоб показати Москві, «що її позиції на півдні неможливо утримати». Бєлєсков також допускає, що російське рішення перекинути сили в Херсон може стати стратегічною помилкою.
«Я б сказав, що Росія зробила ситуацію ще гіршою. Тому що більшій кількості військ буде потрібно більше поставок, які стали уразливими для ударів», - пояснив український експерт.
Київ, схоже, розуміє це. Тому він розбив залізничний і автомобільні мости через річку Дніпро, щоб у російських військ не було свободи пересування в регіоні. За словами Бєлєскова, те, що українська сторона змусила Москву змінити свій фокус і переміщувати солдатів, - це вже «досягнення». Тому що «вперше за весь час великої війни Росія коригує свої плани після українських дій». А до цього ініціатива була в російських руках. Це може й не великий контрнаступ, про який говорив Київ. Але Бєлєсков зауважує, що підрахунок гармат і військ на фронті не обов’язково визначальний.
«Найкращий стратег - це не той, хто веде бій за підручником, а той, хто знаходить спосіб виконати роботу навіть з обмеженими засобами», - сказав український експерт.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google