Закон про мобілізацію обмежив власну дію: відповідальність можна не застосовувати

Норми Кодексу України про адміністративні правопорушення фактично ускладнюють покарання за порушення військового обліку через доступ до реєстрів і строки давності. На це вказує Олександр Сергієнко у статті «Пастка мобілізації. Як держава загнала себе у кризу рішень».

Він зазначає, що чинні норми КУпАП фактично звужують можливості держави притягати до відповідальності за порушення правил військового обліку  у той момент, коли сама система мобілізації переживає кризу і дефіцит ресурсу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Буданов про мобілізацію: проблеми на цьому етапі війни — закономірний розвиток подій

Йдеться, зокрема, про примітку до статей 210 та 210-1 КУпАП, яка передбачає: відповідальність не застосовується, якщо дані про призовника або військовозобов’язаного можуть бути отримані через державні реєстри або інформаційні системи.

Це означає, що за наявності доступу до персональних даних через реєстри норма про відповідальність у цій частині фактично не працює, що істотно обмежує її практичне застосування.

Також закон встановлює обмежені строки притягнення до відповідальності. Згідно зі статтею 38 КУпАП, адміністративне стягнення за такими правопорушеннями може бути накладене не пізніше одного року з моменту їх вчинення.

«Виявляється, що досить не попастися ТЦК впродовж року — й ухилянт… звільняється і від штрафів», - пише автор.

У підсумку, як зазначає Сергієнко, поєднання цих норм створює ситуацію, коли держава законодавчо обмежує власні інструменти впливу і це є частиною ширшої проблеми, в якій система мобілізації опинилася в тупику між потребою у ресурсі та неефективністю механізмів його залучення.