Підтримати
Це буде момент, за який українці боролися і вмирали. Президент України Володимир Зеленський підніметься червоною доріжкою в брюссельській будівлі «Європа», щоб взяти участь у своєму першому засіданні Європейської ради - форуму, де лідери Європейського Союзу обговорюють найскладніші проблеми організації.
Звичайно, він бував тут і раніше, одягнений у свій оливково-зелений світшот на знак солідарності з українськими солдатами, які воюють в окопах, коли його очі видавали втому від управління країною в часи виснажливої війни. Але в той день Зеленський буде одягнений в ідеально пошитий чорний костюм, бездоганно білу сорочку і чорну краватку. Він чисто поголений, явно добре виспався і має блиск в очах.
Зеленський буде крокувати червоною доріжкою атріуму не як гість, схожий на рок-зірку, який пройшов війну, а як лідер повноправного члена ЄС. "Слава Україні», - скаже він, зупиняючись, щоб звернутися до телевізійних камер. Потім, підморгнувши, додасть: «Слава Європейському Союзу».
«Ще занадто рано говорити про те, коли - чи навіть якщо - Україна приєднається до ЄС. Сьогодні Єврокомісія поінформує міністрів закордонних справ ЄС у Стокгольмі про стан справ в Україні перед тим, як лідери країн-учасниць у грудні ухвалять рішення щодо наступних кроків у переговорах про вступ України і Молдови. Перелік реформ, які має провести Київ, довгий і добре задокументований. Менш вивченим залишається питання про те, як ЄС має змінитися, щоб прийняти зруйновану війною країну з більш ніж 40 мільйонами людей, які ризикували своїм життям, щоб стати частиною блоку», - пише Politico.
Щоб відповісти на це питання, журналісти видання поговорили з європейськими і національними чиновниками, нинішніми і колишніми європейськими дипломатами, українськими високопосадовцями і аналітиками у сфері політики і безпеки включно з деякими з головних гравців, які просувають український вступ в ЄС.
Складається враження, що що чиновники як в союзі, так і в Україні вже працюють над цим питанням. І консенсус щодо цього питання зростає: якщо Україна хоче приєднатися до ЄС, сам ЄС спочатку повинен змінитися.
«Якщо взяти ЄС таким, яким він є зараз... Євросоюз просто не може насправді поглинути Україну», - сказав колишній посол Франції Жерар Аро, підсумовуючи поширену точку зору.
Фундаментальна зміна
Зірки прапора ЄС майоріли над українськими протестувальниками на вулицях під час Революції Гідності 2014 року і супроводжували українських солдатів в окопах. Повномасштабне вторгнення Росії вивело моральний аргумент на користь членства України в ЄС на перше місце в порядку денному Брюсселю. Тепер лідери блоку починають боротися з зобов’язаннями, які вони на себе взяли.
«Якщо до нас приєднається низка країн: Україна, Молдова, але після цього почнеться і дискусія щодо Західних Балкан, - деякі речі фундаментально зміняться», - заявив прем'єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо.
Вступ України став би моментом, не схожим на жоден інший в історії ЄС. Звісно ж, блок вітав нових членів. Найбільше розширення відбулося у 2004 році, коли до нього приєдналося 10 країн. Але цього разу ЄС прийме країну, спустошену війною, з населенням приблизно як в Іспанії та більшою територією, ніж у будь-якого іншого члена.
Процес прийняття рішень між трьома ключовими інституціями об’єднання: Єврокомісією, Радою ЄС і Європейським Парламентом - вже став однією з найбільш складних машин у світі. Приєднання такого члена, як Україна, не зробить її простішою.
«Якби Київ приєднався завтра, він теоретично отримав би пропорційні позиції в європейських інституціях: власного єврокомісара, а за кількістю місць в Європарламенті був би десь між Варшавою з 52 місцями і Мадридом з 59. У Раді ЄС Україна, як і Польща, мала б близько 9% голосів», - пояснює Politico.
Виникли б інституційні проблеми. Європарламент перевищив би свій ліміт у 751 європейського законодавця. Тому цей ліміт довелося б скасувати або інші країни ЄС мали б поступитися частиною своїх місць, що важко уявити. Ще важливіше те, що розширення ризикує зробити повільний європейський процес прийняття рішень ще більш громіздким.
«Сьогодні це вже складно. Уявіть собі, як шукати компроміси з 30 чи навіть 35 країнами? Мало того, що за столом буде більше країн, вони також будуть більш різноманітними і з різними національними інтересами», - сказав Politico неназваний європейський чиновник.
Вступ України й інших країн дає можливість для інституційних змін, - вважає професор європейської політики в Левенському католицькому університеті Стівен Ван Хекке.
«З політичної точки зору, я не бачу вступу України без нових інституційних змін», - сказав він.
У січні Бельгія візьме на себе головування в Раді ЄС, що покладе на неї відповідальність за координацію політичних рішень блоку у вирішальний період перед виборами до Європейського парламенту в червні 2024 року. Де Кроо вже розпочав мобілізацію підтримки зусиль з підготовки ЄС до членства України.
«Ці дискусії займуть певний час. Ми повинні почати готуватися до них, щоб бути готовими, коли країни-кандидати також будуть готові», - пояснив він.
Бельгійський прем'єр-міністр хоче зосередитися на досвіді прийняття країн Центральної і Східної Європи. Раптове включення нових членів дестабілізувало баланс сил у блоці, коли приплив менш заможних робітників розпалив масове невдоволення політикою ЄС. Особливо це було помітно у Великій Британії. Розширення також заклало підґрунтя для інституційних конфліктів, таких як боротьба Польщі і Угорщини з Брюсселем через питання верховенство права.
«У певному сенсі, ми все ще трохи боремося з наслідками того періоду. Тому ми повинні переконатися, що цього разу ми самі виконали свою домашню роботу», - сказав Де Кроо.
Аграрна політика і бюджет
Якщо і був якийсь момент усвідомлення майбутнього виклику, то, мабуть, він стався 23 травня на кораблі, який прямував португальською річкою Дору. Саме там державний секретар Португалії у справах ЄС Тіагу Антунеш приймав своїх колег з Іспанії, Франції, Ірландії, Бельгії, Нідерландів і Данії на першій зустрічі так званої Атлантичної групи - неформального об'єднання країн-членів ЄС з атлантичним узбережжям.
На борту сталевого трищоглового вітрильника NRP Sagres розмова швидко перейшла до обговорення теми потенційного членства України.
«Існувало спільне розуміння того, що ми повинні розглянути цю тему. Впродовж місяців чи й навіть тижнів до того моменту такого розуміння не було», - сказав Антунеш.
Під час зустрічі кілька високопосадовців висловили занепокоєння з приводу того, що вступ колишньої житниці СРСР означатиме для аграрної політики ЄС. Українське зерно вже викликало суперечки в об’єднанні, оскільки країни сперечалися про те, чи продовжувати безмитний статус для імпорту, наданий на знак солідарності.
«Що станеться, коли Україна приєднається до єдиного ринку ЄС? Мало того, що східні країни більше не зможуть блокувати зерно, Україна також стане найбільшим бенефіціаром сільськогосподарських субсидій ЄС. Як польський уряд пояснить це своїм фермерам?», - запитав один з дипломатів ЄС.
Якби Україна завтра отримала членство, вона могла б претендувати на більшу частину від 386 мільярдів євро Спільної аграрної політики, яка розподіляється між країнами відповідно до площі орної землі. Площа українських сільськогосподарських земель більша за всю Італію. А середня ферма простягається на 1000 гектарів, порівняно з 16 гектарами в ЄС.
«Це означало б фактично кінець Спільної аграрної політики», - сказав Аро.
Колишній посол Франції прогнозує необхідні зміни і, як наслідок, неминучі політичні чвари.
«Коли ми говоримо про «реформу» Спільної аграрної політики, це, як правило, означає, що фермерам даватимуть менше грошей», - пояснив Аро.
Навіть найменші зміни в агрополітиці ЄС можуть викликати хвилю фермерських протестів по всій Європі.
«Неможливо оцінити вплив на Спільну аграрну політику до політичного результату переговорів про вступ», - сказав виданню представник Єврокомісії.
Вартість відбудови
Існує також більш широкий економічний аспект. Суми, необхідні для відновлення України, запаморочливі. У березні Київська школа економіки заявила, що збитки, завдані лише українській інфраструктурі, становлять 143,8 мільярда доларів. Після вступу до ЄС зруйнована війною країна матиме один з найменших ВВП у об’єднанні.
На додаток до будь-яких спеціальних зусиль, спрямованих на допомогу Україні у відновленні, членство в ЄС створить значне навантаження на політику вирівнювання, тобто процес, який передбачає перетікання фінансів від багатших регіонів до бідніших з метою створити більш рівні умови в країнах Європи. Вступ України перетворить деякі регіони з нетто-бенефіціарів на нетто-донорів.
«Питання в тому, хто за це заплатить, яким буде внесок? На вирішення всіх цих питань потрібні роки, іноді десятиліття», - сказав один високопосадовець ЄС.
Через це малоймовірно, що Києву дозволять вступити без певної реформи політики вирівнювання ЄС, на яку припадає близько третини бюджету блоку. Ці дебати вже зараз готуються групою фахівців високого рівня і мають спалахнути напередодні наступного бюджетного циклу, який триватиме з 2027 по 2032 рік.
Серед пропозицій - посилення зв'язку між фондами ЄС і структурними і економічними реформами, як це було зроблено з грошима на відновлення після пандемії. Критики політики вирівнювання ЄС регулярно скаржаться на те, що частина коштів йде до заможних країн. Якщо грошей не вистачає, навіщо продовжувати фінансувати країни, які можуть самі оплачувати проєкти?
Речник Єврокомісії заявив, що, як і у випадку з членством інших країн раніше, ЄС у певний момент «визначить фінансові рамки майбутнього вступу, включаючи те, які перехідні заходи, такі як поетапне використання коштів ЄС, повинні бути запроваджені».
Східний ухил
Існують також геополітичні міркування, оскільки прийняття України неминуче змістило б центр ваги ЄС на схід. Після початку вторгнення Росії східні голоси, а особливо в Польщі і країнах Балтії, визначають політику як ніколи раніше. Надання Києву місця за столом переговорів надасть цьому флангу блоку ще більшої політичної та інституційної ваги.
«Коли Україна гіпотетично в якийсь момент вступить до ЄС, істернізація союзу, без сумніву, продовжиться», - каже Кай-Олаф Ланг з «Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки».
Деякі країни вже чинять опір. Атлантична група була створена частково для того, щоб розглядати дискусії «з точки зору Заходу», сказав Politico європейський високопосадовець. Німеччина вже зробила реформу системи голосування в Раді ЄС умовою членства України. Вимоги щодо інших інституційних реформ неодмінно з'являться.
«ЄС завжди вдавалося рухатися вперед у складні моменти. Зараз знову настав час діяти», - заявили нещодавно міністри закордонних справ Німеччини, Бенілюксу, Румунії, Словенії та Іспанії.
Київ чудово розуміє, що країни, які ризикують зіткнутися зі зменшенням фінансування або влади, не будуть дивитися на потенційне українське членство в ЄС крізь рожеві окуляри. Над усіма іншими викликами буде нависати питання безпеки. Гаряча війна між Києвом і Москвою повинна закінчитися до того, як Україні дозволять приєднатися до ЄС. Але не виключено, що обидві сторони продовжуватимуть претендувати на одну і ту ж територію або навіть, що російські війська все ще триматимуть в окупації частину країни. Кіпр з його невирішеною суперечкою щодо півночі острова, стане прецедентом.
«Яким би не був стан конфлікту, членство України майже напевно змінило б безпекову політику ЄС, оскільки Київ приєднався б до Варшави, наполягаючи на міцних зв'язках зі США і НАТО», - йдеться в статті.
Брюссель, колись у майбутньому
Коли на брюссельський Парк дю Синквентер у кварталі ЄС опуститься ніч, Зеленський візьме в руки щоденник, який він почав вести після закінчення війни. Не цураючись марнославства, він не пропустив порівняння, які дехто зробив між ним і Вінстоном Черчиллем. Як і британський лідер, Зеленський захоче розповісти свою версію подій, а також про свою роль в них.
Він напише, що шлях до цього дня був крутим, оскільки завжди існували інституційні і політичні причини, щоб тримати його в залі очікування довше. Але актор, який колись грав президента на телебаченні, ніколи не втрачав віри. Його проза стане надміру поетичною, коли він буде описувати історичні моменти, починаючи з одруження Анни Ярославни, київської княжни, з французьким королем Генріхом I у Реймському соборі в 1051 році.
Український лідер, звісно ж, процитує самого Черчилля. У 1946 році колишній прем'єр-міністр Великої Британії виступав за створення європейської сім'ї задля забезпечення миру і процвітання в регіоні. Через 80 років, після найбільшого європейського конфлікту з часів Другої світової війни, континент знову стає сильнішим, оговтавшись від руйнувань, спричинених війною, - напише Зеленський.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google