Соціологи розповіли, скільки українців проголосували б за вступ в ЄС і НАТО на референдумі

Більшість українців готові проголосувати за вступ України в ЄС і НАТО, якби був проведений відповідний референдум. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Зокрема, у разі проведення референдуму щодо вступу до ЄС 81% серед усіх респондентів проголосували б «за». «Проти» вступу до Євросоюзу – 4% опитаних. Інші респонденти (15%) не брали б участь у голосуванні або не знають, як голосувати.  

Згідно з результатами опитування, дещо нижча підтримка у випадку вступу до НАТО, але переважна більшість українців також проголосували б «за» – 71% серед усіх респондентів. Проти вступу до Альянсу проголосували б 7% респондентів, 22% опитаних не брали б участь у голосуванні чи не знають, як голосувати.

КМІС

«У перерахунку до респондентів, які взяли б участь у волевиявленні, на референдумі щодо вступу до ЄС було б 96% голосів «за», на референдумі щодо вступу до НАТО – 91% голосів «за»», - зазначають соціологи.

Хоча є тенденція до зниження підтримки вступу до ЄС і НАТО зі Заходу на Схід, при цьому, наголошують соціологи, у всіх регіонах країни більшість населення голосувала б «за» вступ і до ЄС, і до Альянсу.

Навіть серед жителів Півдня і Сходу, відповідно, 77% і 71% серед усіх респондентів підтримали б вступ України до ЄС. Також 65% і 56% проголосували б за вступ до НАТО.

КМІС: Голосування на референдумі щодо вступу до ЄС і НАТО у регіональному вимірі

Крім того, згідно з результатами опитування, більшість серед усіх лінгво-етнічних категорій населення України підтримують вступ до ЄС і НАТО. Хоча присутня тенденція до дещо нижчої підтримки серед російськомовних громадян. Однак, як зазначають соціологи, навіть серед російськомовних росіян значно переважає підтримка вступу до ЄС і НАТО: 53% підтримують вступ до ЄС, не підтримують – 16%. У випадку з НАТО, 51% підтримують вступ до Альянсу, не підтримують – 27%.

Порівняно з червнем 2021 року з 52% до 81% зросла частка тих, хто підтримує вступ до ЄС. Також за цей період з 48% до 71% зросла частка респондентів, які підтримують вступ до НАТО. У випадку зі вступом в ЄС, з 19% до 4%, а у випадку НАТО з 24% до 7% знизилася частка тих, хто виступає проти членства України в цих блоках.

Якщо порівнювати поточні настрої респондентів з тими, що були перед Революцією Гідності 2013-2014 років, можна помітити зростання підтримки вступу до ЄС з 47% до 81% (і зниження з 27% до 4% частки тих, хто проти вступу). У випадку вступу в НАТО в період до 2013 року лише 15-20% підтримували приєднання до цієї організації (при більшості населення, яке виступало проти), у той час як зараз – 71% підтримують і лише 7% виступають проти.

Соціологи наголосили, що окупація Росією Криму, розв’язання війни на Донбасі і врешті повномасштабне вторгнення 2022 року значно пришвидшили динаміку поглядів і привели переважну більшість українців у всіх регіонах (і всіх лінгво-етнічних категорій) до розуміння, що Україна має стати членом і ЄС, і НАТО.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Борис Джонсон може стати наступним генсеком НАТО — The Telegraph

Упродовж 6-20 липня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали закордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Але отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення, наголосили соціологи.