Святошинський районний суд міста Києва 18 жовтня виніс вирок п’ятьом “екс-беркутівцям” у справі про вбивство 48 й поранення 79 людей на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року. Справу розглядали протягом семи років, майже кожної середи та четверга тривали допити та заслуховувалися матеріали слідства. Однак, значну роль у притягненні до покарання фігурантів відіграло політичне рішення тодішньої Генеральної прокуратури України, пише журналістка Тетяна Безрук у тексті “Чи справедливий вирок? Що з’ясував суд у справі про розстріли на Інститутській”.
Вона зауважила, що в залі суду 18 жовтня 2023 року перебували лише колишні працівники київського підрозділу міліції «Беркут» Олександр Маринченко та Сергій Тамтура. Інших трьох обвинувачених – Олега Янішевського, Павла Аброськіна і Сергія Зінченка – не було. Наразі вони перебувають у розшуку.
Щоб пояснити це, Безрук згадала про засідання Апеляційного суду Києва в грудні 2019 року про зміну запобіжного заходу для підсудних. “Це б мало бути звичайне засідання, якби тодішній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка зважив на закон, а не на політику, і залишив Феміду із зав’язаними очима. Зрештою, цим не вирізнявся жоден із очільників ГПУ, ні до нього, ні після”, – написала журналістка.
Тоді на прохання генпрокурора суд змінив групу прокурорів у межах провадження. Ігор Земсков, Яніс Сімонов, Денис Іванов і Олексій Донський, які вели справу вже кілька років залишили залу суду, а на їхнє місце прийшли ті, хто навіть не читав матеріалів справи.
Саме нові прокурори на доручення Рябошапки тоді просили апеляцію змінити запобіжні заходи для всіх п’ятьох фігурантів на особисті зобов’язання. Було зачитано лист генпрокурора. На той момент Янішевський, Аброськін і Зінченко сиділи в СІЗО, а Маринченко й Тамтура перебували під домашнім арештом, оскільки суд дійшов висновку, що вони не вбивали людей на Майдані.
“В листі, на який посилалися прокурори, генпрокурор пояснював, що між Україною та Російською Федерацією є домовленість про обмін військовополоненими, тому обвинуваченим треба змінити запобіжні заходи, адже їх включили до обмінних списків. Але «беркутівці», хоча двоє з них — Янішевський і Маринченко — й служили в АТО, військовополоненими не були”, – уточнила Безрук.
У лютому 2020 року Тамтура й Маринченко повернулися в Київ. За словами останнього, до нього в слідчий ізолятор приходили співробітники Служби безпеки України й казали, якщо він не погодиться на обмін, то сам має розуміти наслідки цього. Водночас, прокуратура стверджувала, що обвинувачені самі погодилися на обмін і виїзд на тимчасово окуповану територію. Маринченко погодився на процедуру помилування, а Тамтура – ні.
Журналістка додала: “Олега Янішевського, Павла Аброськіна та Сергія Зінченка Святошинський суд оголосив у розшук, а справу щодо них розглядав заочно. Це означає, що в разі їхнього затримання й передачі українським правоохоронним органам вони відбуватимуть покарання. Де перебувають обвинувачені, незрозуміло. Адвокат Стефан Решко каже, що спілкується з Олегом Янішевським, але не розповідає, де той живе й працює. Тільки пояснює, що ніхто з трьох колишніх «беркутівців» не воює проти України в російсько-українській війні”.
У 2021 році Ігор Земсков, який до зміни групи прокурорів представляв обвинувачення у справі розстрілів, розповів у інтерв'ю "Цензор.Нет", що вони з колегами не знали про візити когось до обвинувачених напередодні обміну. За його словами, генпрокурор Рябошапка тоді завуальовано дав завдання повідомити про можливість зміни запобіжних заходів на особисте зобов’язання. Земсков підготував дані, що не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу. Після цього контакти з тодішніми прокурорами у справі припинилися. Нову групу відправили без попередження.
Нагадаємо, у жовтні 2023 року Державне бюро розслідувань завершило розслідування щодо колишнього керівництва держави за організацію розгону та розстрілів демонстрантів 18 – 20 лютого 2014 року та розстріл «Небесної сотні». У злочині обвинувачуються члени злочинної групи – колишні високопосадовці.