Після контролю над ДБР та серії атак проти НАБУ, ЗеКоманді треба було обмежити лише НАЗК – експерт

Рішення Конституційного суду щодо невідповідності Основному закону деяких положень закону «Про запобігання корупції» є ще одним свідченням того, що ЗеКоманда хоче перекроїти антикорупційну систему в Україні, пише у своїй статті для ZN.UA головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов. За його словами, ситуація, що склалася, може призвести не лише до втрати довіри західних партнерів, а й до чергового падіння рейтингів «Слуги народу».

«Дивитися потрібно ширше, адже зрозуміло: ЗеКоманда хоче перекроїти антикорупційну структуру під себе. ДБР перебуває під контролем Банкової через контроль за Бюро з боку генпрокурорки Венедіктової, яка до того очолювала ДБР. Сама Ірина Валентинівна орієнтується виключно на офіс президента. САП незабаром отримає нового керівника, а зважаючи на метод формування конкурсної комісії, ця особа, швидше за все, орієнтуватиметься на волю Банкової. На НАБУ знову спрямовано серію атак», - пише Лємєнов.

Тому, як пояснює автор, зараз для втілення задуму потрібно було лише обмежити Національне агентство з питань запобігання корупції, «вбити» е-декларування та незаконне збагачення.

«Звісно, президент України Володимир Зеленський вийшов з офіційним зверненням, що він готовий виступити суб’єктом законодавчої ініціативи стосовно повернення е-декларування. Проте юристи чітко розуміють, що всі нинішні кейси про порушення з е-декларування, які згідно із статтею 216 ККУ підслідні НАБУ, полетять під хвіст «кварталівському» коту. Це ж фактично зазначили і в НАБУ», - зазначив Лємєнов.

Тобто, тепер притягувати до кримінальної відповідальності можна лише за новими зловживаннями з електронним декларуванням. І то лише в тому разі, якщо до закону «Про запобігання корупції» внесуть відповідні зміни. Зокрема, очільник Мін’юсту Денис Малюська вже заявив про те, що в Україні розроблять відповідний законопроект, за допомогою якого суддів виведуть з-під юрисдикції НАЗК і створять для них новий механізм контролю. Однак, за словами міністра, очікувати повторного запровадження кримінальної відповідальності за недостовірне декларування не варто.

«Уся ця історія нагадує дешевий провінційний цирк. ЗеКоманда намагається займатися юридичною еквілібристикою, жонглювати антикорупційними нормами, виводить на арену політичного цирку різних клоунів, що демонструють нібито смішні трюки. Але як вітчизняні експерти, так і західні партнери розуміють — це чиста афера, замилювання очей і просто політико-правове шахрайство», - пише Лємєнов.

За словами автора, така поведінка може призвести до чергового падіння рейтингу «Слуги народу», втрати довіри західних партнерів і відсутності макрофінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу та Світового банку. Однак, як зазначив автор, на Банковій мало хвилюються за стратегічний план, адже в шоу-бізнесі звикли мислити лише тактичними кроками на короткострокову перспективу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Голова КСУ не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами РФ - «Схеми»

Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції проросійської «Опозиційної платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону ряду положень антикорупційної реформи.

Національне агентство з попередження корупції в 18 годин 28 жовтня закрило реєстр електронних декларацій. У НАЗК заявили, що рішення Конституційного Суду фактично заблокувало реалізацію місцевих виборів. Відзначається, що без відповідної перевірки жоден керівник державного органу, в тому числі жоден переможець місцевих виборів, не може бути офіційно призначений.

Представник президента в КСУ Федір Веніславський вважає, що рішення КСУ про невідповідність Основному закону статті 366-1 Кримінального кодексу щодо покарання за недостовірне декларування слабко вмотивоване. На його думку, воно матиме міжнародно-правові наслідки.

При цьому в ЄС вже заявили про те, що рішення КСУ про скасування ключових антикорупційних повноважень НАЗК, кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською Комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму.

Детальніше про мотиви скасування статті про недостовірне декларування, незаконне збагачення, а також електронного декларування та наслідки цього рішення КСУ читайте в статті Олександра Лємєнова «Антикорупційний постріл в ногу Зеленського» для ZN.UA.