Про це на сторінках Globe and Mail пише оглядач Селестін Болен, яка задається питанням, чи припинення вогню на Сході України означає, що Москва хоче вийти з конфлікту, який сама ж розв'язала.
Директор московського "Центру Карнегі" Дмитро Тренін вважає, що Кремль принаймні хоче збавити напругу. В цей же час, директор Центру Брукінського інституту з вивчення США і Європи Фіона Хілл вважає, що нинішня деескалація лише тимчасова. Вона порівнює нинішню поведінку Кремля з часами, коли молодий більшовицький режим підписав Брест-Литовський мирний договір, плануючи дотримуватися його лише нетривалий час.
"Це відповідь на обставини, несприятливі для Путіна", - вважає Хілл.
Оглядач додає, що експерти на Заході і в Росії вважають російську авантюру в Україні "розчаруванням, якщо не провалом". І так, швидше за все, думають і в Кремлі. Населення Донбасу не зустріло вторгнення з таким же ентузіазмом, як в Криму, українська армія виявилася більш боєздатною і стійкою, ніж вважала Москва, а ЄС і США займають спільну позицію щодо агресивної поведінки Росії, попри всі її зусилля розсварити Захід зсередини.
"Все пішло не так, як було заплановано. Авантюра виявилася більш тривалою і затратною, а санкції завдали реального болю", - додає Хілл.
Вона додає, що вторгнення в Сирію навряд чи можна вважати ознакою рішення Путіна залишити Україну в спокої. Однак близькосхідна військова операція "дає йому ще одну карту для гри".
Щодо України, то Москва розуміє, що вона лишається нестабільною, а окупація Криму має вигляд непохитної. В цей же час, затишшя на лінії фронту в Донбасі дає надію, що Мінські угоди буду виконані, хоч і не до грудня.
У понеділок, 5 жовтня, на Луганщині в 11:00 стартував відведення озброєння менше 100 мм. З 2-го жовтня в зоні антитерористичної операції незаконні збройні формування повністю дотримуються режиму припинення вогню. Трехсуточная тиша дозволила почати двосторонній процес відведення техніки і озброєння калібром менше ста міліметрів від лінії розмежування. Процес відведення озброєнь в зоні АТО займе 41 день.