Окупанти Криму незаконно вивезли в Росію 450 українців – прокуратура

Упродовж п'яти років Росія систематично порушує права людини в анексованому Криму. Мешканців українського півострова незаконно вивозяться в РФ та депортуються на материкову Україну, а "призвані" кримчани поповнюють лави російської армії.

Станом на сьогодні кількість внутрішньо переміщених осіб сягає 42 895 осіб. Окупаційними судами ухвалено 2400 незаконних рішень про видворення, до більш ніж 9500 осіб застосовано адміністративне стягнення за "порушення міграційних правил". Ще 450 українців незаконно вивезені у слідчі ізолятори і тюрми Росії.

"Протягом 2015-2019 років окупаційна влада, нехтуючи низкою своїх міжнародних зобов'язань, провела 10 призовних кампаній. На строкову військову службу до збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації призвано близько 19 тисяч цивільного населення для участі в міжнародних збройних конфліктах в інтересах РФ", - наголошує прокуратура АР Крим (Київ).

Прокуратура автономії оголосила "військовому комісару Ялти" Павлу Аксьонову підозру в порушенні законів та звичаїв війни.

За п'ять років окупації Криму Росією українські правоохоронці задокументували понад 80 фактів переслідування журналістів та активістів з політичних, релігійних та інших дискримінаційних мотивів, заборони мирних зібрань тощо.

"Повідомлено про підозру 4 суддям "судів Республіки Крим", які незаконно засудили журналіста Миколу Семену, громадських активістів, заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза", - йдеться у повідомленні.

Яскравим прикладом масових переслідувань є "справа Хізб ут-Тахрір", яку в РФ визнано "екстремістською". Жертвами переслідувань у ній стали 60 людей, переважно кримських татар. Цьогоріч членів "ялтинської групи" незаконно засуджено до 76 років позбавлення волі (сукупно). Члени "першої сімферопольської групи" отримали сукупно 68 років за ґратами.

Справжньою метою переслідування є проукраїнська позиція обвинувачених і засуджених та відмова визнати анексію українського півострова.

Застосовувалися до проукраїнських активістів й жорстокі катування, як у випадку кримського татарина Решата Аметова, якого у 2014 році викрали, катували, а потім вбили двоє "самооборонівців" і офіцер ЗС Росії. Усім трьом повідомлено про підозру, їх оголошено в розшук.

"Одним із пріоритетних напрямів роботи прокуратури АР Крим є кримінально-правове переслідування винних у порушенні прав людини на окупованій території півострова. Оскільки вказані порушення відбуваються під час військового конфлікту, такі дії прокуратура автономії кваліфікує як порушення законів та звичаїв війни, а саме за статтею 438 Кримінального кодексу України" - резюмував прокурор АР Крим Ігор Поночовний.

Нагадаємо, 9 грудня Генеральна Асамблея ООН підтримала резолюцію з вимогою до Росії забрати свої війська й озброєння з анексованого Криму та припинити окупацію українських територій. До кінця року Генасамблея повинна розглянути проєкти ще двох резолюцій, які стосуються окупації українського півострова.

22 грудня 2018 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна".

Вона стала третьою ініційованої Україною і прийнятою Генасамблеєю ООН за останні два роки. При цьому Росія не виконала жодної вимоги попередніх резолюцій, ситуація лише погіршилася.

Докладніше про порушення прав людини в Криму читайте в матеріалі Тетяни Курманової "Права людини в Криму: без змін", про порушення Росією резолюції ООН, яка забороняє призов кримчан, у статті Миколи Мирного "Чи законно Росія призиває в армію кримчан?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".