Підтримати
Впродовж години потік українських втрат в Бахмуті здавався нескінченним. Карети швидкої, броньовані евакуаційні машини і приватні авто одна за одною зупинялися перед єдиним в місті військовим шпиталем.
Через головний вхід зайшов солдат, якого підтримували товариші. Його обличчя було схоже на понівечену плоть. Його поклали на темно-зелені носилки, які все ще були вкриті кров’ю. До обіду в п’ятницю лікарі оглянули 50 поранених людей, багато з яких були солдатами. Але четвер перед тим був ще гіршим. Тоді в двері шпиталю увійшло 240 людей з ранами, завданими усім, чим тільки можна: від куль до шрапнелі. Деякі були контуженими.
«Вони надходять групами: по 10, знов по 10, тоді 5 і знову 10. Впродовж останніх кількох днів росіяни намагалися наступати більш інтенсивно», - сказав New York Times один з українських військових медиків з позивним «Парус» на тлі реву артилерії і відлуння кулеметних черг, яке відбивалося від будинків.
Видання нагадує, що за 9 місяців з початку російського вторгнення в України було чимало перемог, які можна було святкувати: від захисту Києва і вигнання армії РФ з Харківської області до визволення Херсона.
«Але Бахмут перетворився на нищівний вир для армій обох країн. Місяцями вони кидали велику кількість військ і техніки в бої поблизу міста, оскільки росіяни вдаються до відчайдушних спроб захопити місто, а українці - утримати його», - пише видання, додаючи, що ситуація близька до катастрофічної.
Колись в Бахмуті жило близько 70 тисяч людей. Але тепер його поступово перемелюють на руїни. За словами мешканців і українських солдатів, місто і його околиці зараз обстрілюють з небаченою досі інтенсивністю. Лінія фронту схожа «на заболочену поверхню Місяця або сцени Першої світової війни». Вночі жителі чують гуркіт російських літаків, які пролітають над ними. New York Times з посиланням на солдатів, місцевих жителів і чиновників США в сфері оборони пише, що впродовж останніх днів Україна масово відправляла підкріплення в Бахмут, зокрема, сили спеціальних операцій і менш підготовлених бійців територіальної оборони.
Росія продовжує кидати в бій найманців ПВК «Вагнер». Але тепер їх підтримують загартовані російські сили, які були відведені з Херсона, - кажуть американський чиновник і українські солдати. Інтенсивність російських спроб захопити Бахмут дивує аналітиків. На всій лінії фронту протяжністю близько тисячі кілометрів, російські війська здебільшого укріплюють оборонні позиції перед зимою, намагаючись зберегти сили. Влітку після того, як армія Росії захопила сусідню Луганську область, спроба окупувати Бахмут здавалася логічним продовженням російської кампанії з завоювання українського сходу. А наступним кроком повинен був би стати наступ на Слов’янськ і Краматорськ. Але, на думку аналітиків, через деградацію російських сил і дефіцит боєприпасів після низки поразок така мета здається малоймовірною, особливо втрати позицій на північному сході.
«Російська армія досі має справу з нереалістичними політичними вимогами продемонструвати прогрес. Але зважаючи на низьку якість доступних сил і скорочення запасів артилерійських боєприпасів, вони навряд чи досягнуть успіху. Тому що, знову ж таки, російська армія витрачає підрозділи шматками без адекватної підтримки», - сказав директор програми російських досліджень CNA Майкл Кофман.
Впродовж останніх тижнів гостра потреба Москви в будь-якій перемозі була відчутна в інших частинах фронту. Невеликі села поблизу Донецька перетворилися на гарячі точки. Але з падінням температури повітря Бахмут швидко став головним напрямком наступу Москви, куди вона масово відправляє свої сили включно з нещодавно мобілізованими солдатами. Росія намагається атакувати місто з півдня і сходу.
New York Times пише, що російська стратегія в Бахмуті нагадує ту, яку окупаційна армія застосувала для захоплення Сєвєродонецька і Лисичанська в червні. Там армія Росії сильно покладалася на більш потужну артилерію, щоб витіснити українські сили. Але тоді армії України бракувало снарядів і західної артилерії. Тепер ситуація протилежна, особливо в Бахмуті.
«За шість місяців, що я провів у Бахмуті, я ще не бачив, щоб наша артилерія працювала так, як зараз», - сказав виданню український солдат.
Але на даному етапі війни обидві армії можуть зрозуміти, що їм важко підтримувати такі темпи обстрілів. Росія намагається купити боєприпаси в КНДР і Ірану. А Україна продовжує просити більше артилерійських снарядів в НАТО і інших країн-партнерів, хоча їхні запаси вже виснажуються.
«Одне з занепокоєнь, про яке часто згадують в Пентагоні, стосується того, що Україна використовує боєприпаси неймовірними темпами, особливо в таких місцях як Бахмут, помилково розраховуючи, що західні поставки нескінченні», - пише New York Times з посиланням на американського чиновника зі сфери оборони.
Оборона Бахмута перетворилася в битву на виснаження. І його стратегічна цінність теж змінилася. Навіть якщо російські сподівання захопити тут нові території проваляться, Росія все одно може перетворити місто на бездонну діру для Києва, яка поглине ресурси і війська, необхідні для досягнення інших українських пріоритетів включно з новими наступальними операціями.
«Битви на зразок тієї, яка триває в Бахмуті, поглинають сили, які можна було б використати в інших місцях», - сказав Кофман, додавши, що армія Росії використовує людей, яких вважає «витратним матеріалом». Але вона все одно не може дозволити собі витрачати так багато артилерійських можливостей.
Українські сили, які обороняють Бахмут, складаються з різних підрозділів включно з 93-ю механізованою бригадою і 58-ю мотопіхотною бригадою. Ці підрозділи виснажені безперервними російськими атаками. Частини інших бригад теж прибули в Бахмут впродовж останніх тижнів, щоб закрити прогалини і підсилити формування, які зазнали важких втрат. Українські солдати кажуть, що попри велику кількість поранених і загиблих з українського боку, росіяни зазнають значно більших втрат. Оскільки російські атаки придушують артилерією і кулеметним вогнем.
Холод в брудних траншеях завдає втрат обом сторонам. Проросійські військові блогери скаржаться на дефіцит зимової форми. Особливо її не вистачає для нещодавно мобілізованих росіян. А лікарі у військовому шпиталі Бахмута кажуть, що переохолодження і «траншейні стопи» - досить поширене явище серед українських солдатів.
«Солдати отримують все, що потрібно: термобілизну, зимові бушлати, все. Але це не вирішує всіх проблем. Побудьте під дощем в окопі два-три дні і ви зрозумієте», - сказав лікар на ім’я Ігор.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google