Німеччина відкрита до того, щоб відправити заморожені російські активи на допомогу Україні у відбудові, якщо їй вдасться вирішити відповідні юридичні питання, і союзники теж послідують за цим прикладом. Про це пише Bloomberg із посиланням на людей, знайомих з обговоренням у владних колах.
Вони розповіли, що уряд канцлера ФРН Олафа Шольца підтримує вимогу нашої держави про виплату Росією репарацій, але поки не зайняв офіційної позиції в питання конфіскації активів РФ. Деякі представники правлячої коаліції демонструють більше прагнення досягти цього, ніж інші.
У Bloomberg зазначили, що внутрішні дискусії в Берліні відображають ширші зусилля у світі щодо формування спільної позиції.
"Якщо Берлін зможе вирішити власні питання, це може забезпечити новий імпульс для дискусій у Європейському Союзі та створити тиск на США щодо вилучення активів, таких як резерви Центрального банку (РФ – ред.), що були заморожені у відповідь на російське вторгнення (в Україну – ред.)", – йдеться в публікації.
За словами німецьких чиновників, міністр закордонних справ Анналена Бербок наголошує на необхідності вилучення принаймні частини заморожених активів агресора. Вона переконана, що Росія повинна відшкодувати завдані Україні збитки.
При цьому міністр фінансів Крістіан Лінднер має більш обережну позицію. На його думку, конфіскація активів Центробанку РФ може створити небезпечний прецедент та втягнути Європу і союзників у "юридичну трясовину".
Один зі співрозмовників вважає, що з юридичної точки зору простіше було б націлюватися на арешт активів окремих осіб, причетність яких до військових злочинів окупантів була доведена, ніж вилучати всі російські кошти. Водночас, розгляд подібних справ може затягнутися на роки, що зведе їх до "символізму".
У цілому, за інформацією Bloomberg, поточні дискусії показують, що питання конфіскації активів РФ виходить за межі теоретичних дебатів та рухається в напрямку реалізації. Тим не менш, основні перешкоди зберігаються. Зокрема, Олаф Шольц бажає, щоб будь-які такі дії координувалися з союзниками та були юридично закріпленими.
Наразі обговорення щодо використання російських активів для відновлення України тривають і в інших країнах.
Наприклад, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС "знайде законні способи" для цього, а також буде прагнути створити окрему структуру для управління коштами й спрямування їх у нашу державу. На грудневому саміті в Брюсселі лідери Євросоюзу обговорили кілька шляхів використання заморожених активів агресора для допомоги Києву. Вони також наголосили на важливості того, щоб рішення відповідало міжнародному праву.
Тим часом депутати Конгресу Сполучених Штатів Америки закликали адміністрацію президента Джо Байдена розглянути конфіскацію частини російських коштів, прийнявши нові закони для цього. Білий дім поки відштовхує пропозицію через занепокоєння, що такі дії можуть відвернути центральні банки інших країн від зберігання активів у США.
За підрахунками Bloomberg, Європейський Союз та країни "Великої сімки" заморозили вже близько 311 мільярдів доларів у резервах російського Центробанку. ЄС також заблокував приблизно 20 млрд доларів активів бізнесменів з РФ, які потрапили під санкції Заходу. Однак ця цифра не є остаточною.
Раніше стало відомо, що Литва заморозила російські та білоруські активи загальною вартістю понад 85 мільйонів євро.