"Є доволі значні побоювання, що це дійсно так. Це стосується як експертів, які були допущені до роботи над цією поправкою (про "злочини українських націоналістів" - ред.), так і змісту самої поправки", - підкреслив експерт в інтерв'ю "Укрінформу".
За словами радника очільника польського МЗС, згадані в законі часові проміжки нібито діяльності українських націоналістів у 1925-1950 роках, не мають жодного значення для польсько-українських відносин. Але важливі з точки зору дій радянських спецслужб щодо українців на Заході.
"У 1925 році та наступних роках нічого не сталося у відносинах між українцями та поляками. Однак цей рік є поворотним моментом у підходах до дій радянських спецслужб щодо українців на Заході. А 1950 рік - це смерть Шухевича (головнокомандувача УПА Романа Шухевича – ред.), хоча польсько-український конфлікт завершився у 1947 році, і після цього у відносинах між народами не було жодної боротьби. Тому навіть ці часові проміжки підкреслюють саме радянські та російські дії, а не польські чи українські", - вважає Журавський.
Крім того, на думку експерта, ці часові проміжки є "знущанням над польським законодавством". Оскільки Третій рейх існував з 1933 по 1945 рік, і бути його колабораціоністами раніше чи пізніше "українські націоналісти" не могли.
"Закон Сейму - це не публіцистична стаття, там кожна буква на вагу золота. Якщо в законі є згадка про українських націоналістів, які були колабораціоністами Третього рейху, а потім зазначаються часові рамки 1925-1950 років, то це знущання над польським законодавцем, оскільки Третій рейх існував у 1933-1945 роках, а в 1925-1933 роках і 1945-1950 роках ніхто не міг з ним колаборувати, адже тоді він не існував", - додає він.
Є в законі про ІНП і правові недоліки, які ставлять під сумнів правовий порядок у Другій Речі Посполитій.
"У цій поправці ставиться під сумнів правовий порядок у Другій Речі Посполитій (1918-1939 роки), оскільки злочини українських націоналістів, які відбувалися в цей період, не були злочинами "геноциду", а лише злочини "геноциду" не мають терміну давності. Тому, за злочини в період до 1939 року ніхто не може переслідуватися, адже давно сплив термін давності", - зазначає дипломат.
Він також питається, чому в законі згадуються лише "українські націоналісти", чому немає згадок про злочини, скоєні на території Польщі представниками інших національностей.
"Ще один правовий недолік - у законі йдеться про злочини на території окупованої Польщі лише українських націоналістів. Отже, виникає питання: а чому немає згадки про злочини на території Польщі націоналістів і колабораціоністів інших національностей? У Польщі в цей період діяли військові формування "власівців" (Російської визвольної армії – ред.), "Східні легіони", наприклад, азербайджанські, які придушували Варшавське повстання (1944 рік), діяли литовські націоналісти та інші. Тобто, слід було б створити список різних національних військових формувань, які колаборували з Третім рейхом, і вчинили ці злочини на території Польщі", - розповідає радник голови МЗС Польщі.
Але були обрані саме українці, виходячи з політичної мотивацій, зазначає Журавський. Мета цього кроку: створити напруженість в польсько-українських відносинах на порушення законодавства Польщі.
"Цей фрагмент закону - це юридична, історична, моральна і політична помилка. Як сказав нещодавно колишній польський прем'єр Ян Ольшевський, "український фрагмент" цього закону є юридичним нонсенсом, хоча сам закон у новій редакції, яка передбачає захист доброго імені Польщі, дійсно необхідний. Дуже сподіваюся, що Конституційний суд країни зверне увагу на ці помилки і "український фрагмент" змінять. У мене складається враження, що в польських владних елітах вже усвідомили масштаби розбіжностей і є надія, що ці помилки дійсно виправлять", - резюмував він.
Нагадаємо, 1 березня, набув чинності закон про Інститут національної пам'яті, яким, зокрема, запроваджується кримінальна відповідальність за "заперечення злочинів українських націоналістів" і звинувачення поляків у причетності до злочинів Третього рейху.
У ніч на 1 лютого Сенат Польщі 57 голосами прийняв без поправок скандальний закон про Інститут національної пам'яті.
6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав закон. Однак після цього він оскаржив деякі його положення в Конституційному суді.
Докладніше читайте в матеріалі Олександра Шевченка "Польська війна з історією" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".