НАБУ оприлюднило переговори ДТЕК про призначення Буславець головою Міненерго

Національне антикорупційне бюро в рамках розслідування справи "Роттердам +" опублікувало фрагмент розмови топ-менеджера ДТЕК і іноземного особи котрий відбувся орієнтовно в березні-квітні 2020 року, про жінку-кандидата на посаду глави Міненерго.

Про це йдеться в презентації НАБУ у справі "Роттердам +", яке було оприлюднено під час засідання комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики 15 грудня.

На фрагменті, який опублікувало НАБУ, топ-менеджер каже, зокрема, що "є кандидат, жінка, з якою у нас добрі стосунки... якщо за неї проголосують - це досить полегшить наше життя", "її остання посада була директор Департаменту електроенергії", "вона - моя остання надія".

Скріншот з презентації НАБУ

Також топ-менеджер, зокрема, говорить, що "нам потрібен хтось, хто може консолідувати все це, потоки і різних людей в секторі..."

Скріншот з презентації НАБУ

16 квітня Кабмін призначив Ольгу Буславець тимчасово виконуючою обов'язки міністра енергетики та захисту навколишнього середовища України. 20 листопада вона була звільнена з цієї посади.

Раніше вона займала пост директорки Директорату енергетичних ринків Мінекоенерго.

8 серпня детективи НАБУ повідомили про підозру шести особам, причетним до впровадження так званої формули "Роттердам +". На думку слідства, вони завдали споживачам електроенергії збиток на суму майже 19 млрд гривень.

Компанія ДТЕК Ріната Ахметова назвала підозри безпідставними.

Солом'янський районний суд Києва 20 серпня відмовився заочно заарештувати колишнього главу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) Дмитра Вовка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Справа Роттердам + заблоковано, як і безліч інших. НАБУ оскаржує рішення прокурора

8 вересня прокурор Спеціалізованої антикорупційну прокуратури Віталій Пономаренко, який закрив справу "Роттердам +", не прийшов відстоювати свою позицію в суд.

Що таке "Роттердам +": у квітні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ) розробила новий порядок формування оптової ринкової ціни на електроенергію, 80% якої - вартість вугілля.

Ціну вугілля вирішили визначати по поточних котируваннях індексу API2 - той самий "Роттердам". Котирування API2 є еталонною ціною, і витрати на доставку вугілля вже закладені в неї. Але НКРЕКУ додала логістику в формулу ще раз - той самий "+" до "Роттердаму".

В якості компенсації за надмірні витрати на електроенергію, в Нацкомісії обіцяли направити «надлишки» на закупівлю антрациту, дефіцит якого на українському ринку виник після окупації Росією частини Донбасу. Але обіцяної диверсифікації поставок так і не відбулося.

Експертна складова у справі "Роттердам +" - найслабша і не дозволяє поставити крапку в цій справі, хоча мала б. Саме значна кількість різних експертиз з суперечливими результатами забезпечили можливість прокуратурі закрити справу і умити руки, майстерно переклавши відповідальність за якість доказів на суд.

Інструмент, який мав би внести ясність в процес, навпаки, його обтяжує. Детальніше про те, як інституціональна проблема Мін'юсту впливає на топ-справа цього року, читайте в матеріалі Олександра Кошового "Роттердам - плюс. Експертиза - мінус" для читачів ZN.UA.